Дарую слово - Василь Твердохліб

Поезія

Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб

Хижа гусінь препогана, На квіточку сіла, Брала, пила з неї соки, Поки квіточка голівки кволо вниз не похилила (Усна народна творчість)

До сімнадцятої річниці

Чорнобильської трагедії

Палить землю суховієм, Із теплом квапиться весна, Несподівано підкралась В Чорнобиль стихія страшна. Гримнув атом в однім з блоків, Над Прип'яттю вогнем упав — Приніс біль всьому народу І не одне життя забрав... Не поможуть слова горю, Чорнобильській тлілій землі — Плани гнались недолугі І реакторів монтажі... Зло карає і не винних За чужі важкі гріхи — Це ж споганили чужинці Чисті води, землі і ліси.

м. Жмеринка

2003 р.

Мати

До 50-річчя від дня народження матері

Твердохліб (Репей) Ганни Тимофіївни

Мати рідно, в кожного ти мила, Як це ж можливо тебе не любить? Ти часточку себе в мені лишило, Благословляла на життєвий путь... Твоє життя завжди не було світлим,

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)