Відгуки
Дарую слово - Василь Твердохліб
Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб
Твоя присутність, гірка доле, Сирітських діток доганя І не дає позбутись горя Їм у подовж всього життя.
Я зрілий плід шовковиці зірву У літній час, у батьківськім садку, А ягідка вже спіла і пручка, Під ясним сонцем визріла вона, Торкнусь губами ніжно соку я, Скуштую чуть блаженного плода,
с. Станіславчик
1989 р.
Голодомор тридцять третьогоДо 75-ти річчя голодомору на Україні
Голодомор — страхітне слово, В ньому вмістились всі жахи. Ті очі смертні, тіло спухле — Одні череп'я і кістки. Кістки і шкіра, смертна пустка... Благання їжі в тих очах, Яку забрали кати їхні — Панує смерть по всіх кутках. Селом у хатах порожнеча І безнадія до не впину, Рвуть душу маревом думки, Як — то живим йди в домовину?м. Жмеринка
2007 р.
Плід шовковиціЯ зрілий плід шовковиці зірву У літній час, у батьківськім садку, А ягідка вже спіла і пручка, Під ясним сонцем визріла вона, Торкнусь губами ніжно соку я, Скуштую чуть блаженного плода,
Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)
