Умиваються сяйвом золотої пори. Волошкові блакиті розлилися у житі, Між колоссям збирають волошків синьову, Волошкові світанки в чисто-свіжій блакиті Колискову співають молодому зерну. Волошкові блакиті тишиною сповиті В волошкових просторах наливають хліби. А жита половіють в волошковому цвіті І пливуть над полями волошкові пилки. Волошкові блакиті в ранніх росах умиті, Мов струмують, кохана із твоєї душі, Ми зайдемо з тобою в волошкові блакиті, В неозорих просторах де духмянці густі, Синій цвіт волошків в волошковому світі Зберем в пишні букети, вип'єм чари п'янкі.

м. Жмеринка

1980 р.

Чайка
Прилетіло чайко мило, білокрила І принесла з моря чистоту душі, Враз поблякло горе, життєві турботи, Що нанесли мулом прожиті роки... Я дивлюсь на чайку, на прибою хвилі І лину у мріях у юність ясну, Я дякую чайці біленькій і милій За мить цю щасливу в морській стороні.

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)