Відгуки
Дарую слово - Василь Твердохліб
Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб
Хай рознесуть моє горе Промені яснії. Всемогутнє моє Сонце — Я твоя дитина, Та немає в мене втіхи, Я є сиротина, Сиротина і не без роду, — Рано втратив маму, Важка туга, моя втрата — Гірка сльоза кане... Пішла ненька, пішло щастя, Пішла, не всміхнеться, Божу друге перша радість Знову не вернеться... Буде втіха та не тая, Буде лиш хвилина, Бо у серці у куточку Ятрить сумовина.
Сонячне коло велике червоне Зі сходу раненько на морі встає, А море все грає, хвиля гуляє Та з плескотом лагідно в берега б'є... У вологім піску ми пишем словами, Що раптом зникають у білій піні, В цю ранню пору я мрію кохана, Щоб пам'ять не змила всі наші сліди.
м. Затока
2004 р.
Біля моряСонячне коло велике червоне Зі сходу раненько на морі встає, А море все грає, хвиля гуляє Та з плескотом лагідно в берега б'є... У вологім піску ми пишем словами, Що раптом зникають у білій піні, В цю ранню пору я мрію кохана, Щоб пам'ять не змила всі наші сліди.
м. Затока
Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)
