Українська література » Поезія » Дарую слово - Василь Твердохліб

Дарую слово - Василь Твердохліб

Читаємо онлайн Дарую слово - Василь Твердохліб

2004 р.

Роксоланове і Маріїне

Войтович (Затей) Марії Савівні,

своїй тещі

Роксоланове і Марїїне, Життя житиє-пережитеє, Пережитеє, переміряне, Переміряне, перевіяне, Перевіяне, перемелене, Перемелене, пересіяне, Пересіяне часом дниною, Пережитеє вік людиною... Від турків, татар аж з часів орди Не забутнії всі давні сліди, Що пролинули, в віках канули, Залишили слід недоглянутий, Недоглянутий, недописаний, Буреломами переметений, Від прапращурів перенесений. Тож красивії, чорнобровії Зазнавали гніт від московіїВід батрачення в злиднях, голодіПоскладали теж свої голови... Не одна краса в горі в'янула, Бо ж неволя та бусурманова, А краса була РоксолановаЦвіла, мріяла в праці канула І Марія так не зоглянулась, Не зоглянулась, як зів'янулаЗа ідею йшла й не побачила, Все життя своє пробатрачила, Пробатрачила в пломіньвихорі, Не вщухає біль, сльози висохли.
Відгуки про книгу Дарую слово - Василь Твердохліб (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: