Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу - Йошка Фішер
Карл Поппер. Відкрите суспільство та його вороги. У 2-х т. К.: Основи, 1994.
(обратно) 80«Якщо моє переконання, що ми потерпаємо від браку загальноприйнятих цінностей, правильне, то найбільша проблема нашого часу полягає у створенні основних цінностей, які б важили у глобальному суспільстві, значною мірою пов'язаному через бізнес. Цей виклик я хочу поставити собі, закликаючи обстоювати ідеал, якого ми повинні прагнути: концепцію відкритого суспільства. Я переконаний, що в інтересах відкритого суспільства — сприяти розвитку такої форми соціальної організації в усьому світі та створити міжнародні інституції, які б придавалися глобальному суспільству». George Soros: Die offene Gesellschaft. Für eine Reform des globalen Kapitalismus, Berlin 2001, S. 139.
(обратно) 81«У багатьох [...] культурах фундаментальне значення „сучасності“ — його культурно-історична програма — дуже відрізнялося від оригінальної західної концепції, яка зайшла від ідей Просвітництва, прогресу й розвитку великого історичного бачення розуму і самореалізації індивідів, а також соціального та індивідуального звільнення. У той час як численні незахідні суспільства сприймали сучасність як дедалі активніше долучення як на національній, так і на міжнародній арені до ідей рівності та участі, інші виміри натомість — особливо виміри індивідуальної свободи, соціальної та особистої самостійності в їхньому тісному зв'язку із історичним розвитком розуму, визначальним для західноєвропейського дискурсу сучасності починаючи з епохи Просвітництва, — не завжди приймаються». Eisenstadt: Die Antinomien der Moderne, S. 126.
(обратно) 82Гегель Ґ. В. Ф. Феноменологія духу, Пер. П. Таращука. Київ: Основи, 2004. С. 50.
(обратно) 83Fischer Weltalmanach 2004, S. 1314.
(обратно) 84Там само, S. 1317.
(обратно) 85«2002 рік став другим найтеплішим роком, відколи 1861 року людство почало регулярно стежити за погодою, глобальна середня температура поверхні становила на 0,5° С вище за середню впродовж 1961-1990 рр. (у 1998 році, досі найтеплішому, подібна різниця становила 0,58° С). Десять найтепліших років припали на період після 1987 року. Проміжне значення на 0,6° С більше температурного рівня 1900 року. Зростання з 1976 року прискорилось, і нині показники ростуть приблизно втричі швидше, ніж у середньому за останні 100 років». Там само, S. 1314.
(обратно) 86Там само, S. 1312.
(обратно) 87Цит. за: Elisabeth Sifton: Das Gelassenheits-Gebet, München / Wien 2001.
(обратно) 88Hans J. Morgenthau: Macht und Frieden. Grundlegung einer Theorie der internationalen Politik, Gutersloh 1963, S. 69 f.
(обратно) 89«Той постулат, що організоване насильство може бути назване „війною“ тільки в тому разі, коли його чинить держава, в ім'я держави і проти держави, був для Клаузевіца самодостатньою аксіомою. І з того ж самого постулату виходять усі сучасники цього військового мислителя, включно з наймиролюбнішими, як-от Іммануїл Кант у своїй праці „До вічного миру“». Van Creveld: Die Zukunft des Krieges, S. 66 f.
(обратно) 90Immanuel Kant: Zum ewigen Frieden, у: Його ж.: Werke Bd. XI, hrsg. von Wilhelm Weischedel, Frankfurt/М. 1977, S. 203.
(обратно) 91«Оскільки головною метою всіх держав є виживання, то вони вдаються до самодопомоги. Вони озброюються, засновують альянси, дотримуються стратегії балансу». Ernst-Otto Czempiel: Neue Sicherheit in Europa. Eine Kritik an Neorealismus und Realpolitik, Frankfurt / New York 2002, S. 16.
(обратно) 92A Dictionary of Political Quotations, compiled by Robert Stewart, London 1984, S. 127.
(обратно) 93Thomas Hobbes: Leviathan, Hamburg 1996, S. 145. Казкова істота Лефіафан походить з біблійної книги Йова 40.25. Jerusalemer Bibel, Freiburg 1968, S. 871.
(обратно) 94«Сучасна держава тісно пов'язана з війною: вона постала з війни, створена, щоб покласти край їй усередині, проте розвинула її до раніше немислимих масштабів. [...] Ті, хто живе в межах певної території, хто належить до тієї чи тієї держави, мають правити за друга, а хто перебуває за межами цієї держави, — потенційні вороги. Це основна нова модель політики, що за звичаями держави, себто звичаями війни, здійснювалася впродовж XVI і на початку XVII століть у Європі. А це означає мир усередині країни і війну за її межами». Herfried Münkler: Im Namen des Staates, Frankfurt /М. 1987, S. 217.
(обратно) 95«Сучасна ідея суверенітету була вперше сформульована в кінці XVI століття у світлі нового з'явища територіальної держави. У правовій формі вона базується на суттєвому