Нарис історії України. Том 2 - Дмитро Іванович Дорошенко

сторінках «Основи», Ол. Лазаревський опублікував із архівних джерел відомості, з яких видко, що в 1748 р. на території 7 полків Гетьманщини (за 3 не збереглося відомостей) було 866 шкіл, себто на кожну тисячу душ населення припадала одна школа. В 1767 році в самому чернігівському полку було 143 школи, себто одна школа на 746 душ. У Слобідській Україні в 4 полках було 124 школи. Найціннішою прикметою цих шкіл було те, що їх засновувало само населення і своїм коштом: сільська громада сама запрошувала вчителя, складала з ним умову й давала кошти на утримання його самого й шкільного будинку. В тих місцях, де населення жило розкидано, по малих хуторах, дітей учили перехожі вчителі, так звані «мандровані дяки», які, навчивши дітей у одній околиці, мандрували далі до другої, де продовжували свою працю. В кожному селі був утримуваний коштом громади «шпиталь», де проживали вбогі старі люди, які не мали рідні, та сироти, які вчилися в школі. Високий культурний рівень українських народніх мас дивував чужинців XVIII ст. так само, як колись у половині XVII ст. він уразив Павла Алепського. Один англійський подорожній (Джозеф Маршаль), який у 1768-70 роках подорожував по Чернігівщині, писав у своїх записках, що, їздячи по селах, він почував себе так безпечно, як «у першому-ліпшому англійському графстві», дарма, що саме тоді точилася війна з Туреччиною. Вдача українського населення видавалася йому надзвичайно лагідною й приємною, й скрізь усе йому нагадувало Англію. Другий подорожній-анґлієць (Едвард Данієль Клерк), який переїздив східню частину Слобожанщини в 1800 році, писав, що таку чепурність і чистоту, як в українському селі, він бачив тільки в Голяндії та Норвегії: «за столом в українського селянина, читаємо в його книзі, більш охайности, ніж у московського князя». Контраст у побуті між Московщиною й Україною вразив його надзвичайно, й він не знаходив слів, щоб вихвалити «чесність, привітність, гостинність і господарність українців». Подорожуючи по Україні, Клерк почував себе немов удома, в своїй Англії. Ці відзиви — не виїмок: це загальний голос усіх чужих подорожніх, англійців, німців і французів, яким довелося побувати на лівобережній Україні за часів її автономного життя й навіть по його скасуванні. Висока народня культура, яку ми бачимо на Лівобережжі за часів української козацької держави XVII-XVIII віків, послужила основою для українського національного відродження на порозі XVIII-XIX століть. Саме тоді, коли, здавалось, українське самобутнє життя завмерло навіки, ожила знову українська національна традиція й, подавши руку новим духовим течіям, які йшли до нас із заходу й віщували нове життя, створила підстави українського національного руху наших часів.

Література до розділу 9

Соловьевъ, Исторія Россіи, тт. 19-20 (книга IV вид. "Обществ. Польза", тт. 21-29 (кн. V-VI).

В. Романовський, Війна 1735-1739 років та її наслідки для України. "Нариси з соц.-економ. історії України, т. І. Київ 1932.

В. Щербина, Україна і Російський уряд в середині XVІІІ в., "Записки Іст.-Філол. Відд. Укр. Акад. Наук"  т  VI, Київ 1925.

А. Васильчиковъ, Семейство Розумовскихъ, тт. 1-2, Петербурґ 1880.

М. Василенко, Гр. Теплов і його "Записка о непорядкахъ въ Малороссіи", "Записки Укр. Наук. Т-ва" т. IX, Київ 1909.

Ір. Черкаський, Чи впливав Г. Теплов на гетьмана Розумовського? "Ювілейний Збірник на пошану М. Грушевського", т. І, Київ 1928.

А. Кистяковскій, Права, по которымъ судится малороссійскій народъ, Київ 1879.

І. Теличенко, Очеркъ кодифікація малороссійскаго права, "Кіевская Старина", 1888, IX і X.

М. Василенко, Памятник української правничої літератури XVIII ст., "Записки Наук. Т-ва ім. Шевченка", т. 138-140, Львів 1925; його ж: Передмова до збірки "Матеріяли до історії українського права", т. І, Київ 1929.

М. Слабченко, Ескізи з історії "Прав, по которим судиться малоросійський народ", "Ювілейний збірник на пошану Д. Багалія", т. І, Киіїв 1927.

Ір. Черкаський, Судові реформи гетьмана К. Розумовського, "Ювілейний збірник на пошану Д. Багалія", т. І, Київ 1927.

В. Романовський, До історії бюджетового права Гетьманщини за К. Розумовського, там же.

Д. Миллеръ, Очерки изъ исторіи и юридическаго быта Старой Малороссіи, Суды земскіе, гродскіе и подкоморскіе въ XVIII ст., "Сборникъ Историко-Филол. О-ва", т. VII, Харьків 1896; його ж : Превращеніе малорусской старшины въ дворянство, "Кіевская Старина", 1897, I-IV; його ж: Пикинерія, там же, 1899, XII; його ж: Голштинскіе наборы въ Малороссіи, там же, 1892, II.

А. Ефименко, Малорусское дворянство и его судьбы, "ВЂстникъ Европы" 1891, IV, а також збірник "Южная Русь", т. I., Петербурґъ 1905; її ж: Турбаевская катастрофа. "Кіевская Старина", 1891, III і "Южная Русь" т. II, Петербурґъ 1905, укр. переклад "Руська істор. Бібліотека", т. XIX, Львів 1897.

А. Лазаревскій, Суды въ Старой Малороссіи, "Кіевская Старина", 1898, VII-VIII.

В. Барвінський, До питання про індукту та евекту в Гетьманщині, "Наукові Записки Науково-Дослідчої Катедри історії укр. культури", т. VI, Харьків 1927; його ж; ЗамЂтки по исторіи финансоваго управленія въ ГетманщинЂ, "Сборникъ статей въ честь проф. В. Бузескула", Харьків 1914.

Пр. Нечипоренко, "Національні строєнія" 1748-1765 рр. на Посемьї та їх відношення до господарства гетьмана Розумовського, "Студії з історії України" т. II. Київ 1929; його ж: Фабрики Розумовського на Посемьї, "Записки Істор. Філол. Відд. Укр. Акад. Наук", т. XI, Київ 1927.

В. П(архомен)ко, Конецъ Старой Малороссіи (1733-1788 годы въ исторіи лЂвобережной Украины), "Кіевск. Стap.", 1905, XI-XII.

Н. Стороженко, Реформы въ Малороссіи при гр. РумянцевЂ, "Кіевс. Стар.", 1891, III і IX.

Г. Максимович, ДЂятельность гр. П. Румянцева-Задунайскаго по управленію Малороссіей, Ніжин 1913; його ж: Выборы и наказы въ Малороссіи въ Законодательную Комиссію 1767 г. ч. I. Выборы и составленіе наказовъ, Ніжин 1917.

I. Теличенко, Сословныя нужды и желанія малороссіянъ въ епоху Екатерининской Комиссіи, "Кіевск. Стар.", 1890, VIII-XII і 1891, І-II.

Д. БагалЂй, Генеральная опись Малороссіи, Эпизодъ изъ дЂятельности гр. П. Румянцева, "Кіевск. Стар.", 1883, XI.

М. Ткаченко, Наукове розроблення Румянцевської ревізії, "Україна", 1924, кн. III.

А. Лазаревскій, Малороссійскіе посполитые крестьяне (1648-1783 гг.), Київ 1908, укр. переклад у т. 22. "Руськ Іст. Бібліотеки", Львів 1902.

В. Мякотинъ, ПрикрЂпленіе крестьянства Украины въ XVII-XVIII вв., "Годишникъ на Софийския Университетъ" кн. XXVIII, 1, Софія 1932; по французьки: La fixation des paysans ukrainiens à la glébe aux XVII-e et XVIII-e siècles, „Le Monde Slave", 1932, XI-XII, його ж: Очерки соціальной исторіи Украины въ XVII-XVIII вв., т. I, в. 1. Прага 1926.

Хв. Тітов, Стара вища освіта в Київській Україні, Київ