Богдан Хмельницький. Легенда і людина - Петро Кралюк
Орієнтовно в кінці XVI чи, більш імовірно, на початку XVII ст. Михайло Хмельницький опинився на теренах Подніпров’я. Чому так сталося — залишається лише гадати. Можливо, справді, як твердили деякі автори другої половини XVII ст., він мав проблеми з законом і тому подався на пограниччя, щоб уникнути покарання. Це була «вільна територія», де урядові й судові структури діяли слабо. Така версія може мати «генетичне» пояснення. Адже Богдан Хмельницький і його син Тиміш відзначалися буйним норовом. Не виключено, таким був і їхній предок. Тому на гарячу руку міг вчинити злочин — когось убити або скалічити. Звісно, тут ми опиняємося в сфері гіпотез. Але що робити, коли фактів немає?
Могла бути інша, більш прагматична причина переселення. Подніпров’я з його багатими землями, які знаходилися на пограниччі Речі Посполитої, стали своєрідним «раєм» для людей, що прагнули розбагатіти. Ці терени приваблювали людей енергійних і авантюрних, до яких, певно, й належав Михайло Хмельницький.
Був він також освіченою людиною. Недаремно про нього говорилося, що служив писарем. Прагнув і своєму синові дати освіту.
Загалом син Михайла, Богдан, отримав непоганий спадок, який дозволяв йому зайняти помітне становище в суспільстві.
Про рік і народження Богдана Хмельницького ми не маємо певних відомостей. Грушевський вважав, що він народився 1595 р. і так обґрунтовував цю дату: «Що до віку свого, Богдан в згаданім листі до короля 1649 р. називає свої літа «сивими», і з того треба міркувати, що родився він ще в XVI столїтю, в його останнім десятилітю. З сим сходяться відомости, зібрані в 1649 р. венецьким послом в Віднї, — що Хмельницькому було «коло 54 літ», себ-то родився він коло 1595 року»[525]. Вказана дата була прийнята дослідниками. Вона виглядає переконливо.
Але тут виникає питання, на яке чомусь не звертається увага. Якщо прийняти цю дату народження майбутнього гетьмана, то його мати мала б десь народитися не пізніше 1580 р. Датою її народження варто вважати орієнтовно рік 1575-й. Однак, як уже говорилося, вона після смерті Михайла Хмельницького виходить заміж за шляхтича Василя Ставецького і навіть народжує йому сина.
Звісно, можна сказати, що і в такому віці жінка здатна народити дитину. Але який сенс було шляхтичеві Ставецькому одружуватися з вдовою, яка вважалася жінкою похилого віку? У той час не так багато людей доживало до таких років. То все ж, що спонукало Ставецького зробити це? Любов? Гроші?
А, може, справа в іншому. Мати Богдана померла, коли він був дитиною чи юнаком. Батько одружився вдруге на молодій панні. Саме ця ймовірна друга дружина і вийшла після загибелі Михайла Хмельницького за Василя Ставецького. До речі, син, що народився в них, згадуваний Григорій, начебто воював проти Богдана Хмельницького під час козацької «ребелії». Ну чим не сюжет для родинної драми?!
Звісно, це гіпотеза, побудована не на документальних свідченнях, а на логічних розмірковуваннях. І все ж...
Т. Г. Шевченко. Чигирин з Суботівського шляху. Акварель, 1845 р.
Про місце народження Хмельницького теж немає певних свідчень. Крип’якевич вважає, що він народився в Чигирині. Ця думка загалом утвердилася в українській історіографії. Дослідник аргументував це тим, що Іван Данилович, під опікою якого довгий час перебував батько Богдана Хмельницького, став чигиринським старостою між 1592 і 1594 роками. Тоді, згідно зі свідченням Коховського, він і забрав із собою Михайла Хмельницького[526]. Отже, Богдан мав би народитися десь на Подніпров’ї.
Однак Грушевський, посилаючись на того самого Коховського, твердить, що після одруження Даниловича з дочкою Жолкевського, Софією, яке відбулося в 1605 р., Михайло Хмельницький, що служив раніше при дворі Жолкевських у Жовкві, перейшов із нею на службу в Олеськ до Даниловича, а вже звідти він подався на Чигиринщину[527]. Якщо це так, то Богдан не міг народитися на Подніпров’ї. Радше, місцем його народження варто вважати Жовкву або якесь інше місто чи поселення в Галичині.
Щодо імені майбутнього козацького гетьмана, то Грушевський пише так: «Ім’я його «Богдан» часто толкували потім як призвище, дане йому пізнійше як спасителеви України, але се, без сумніву, початкове, дитинне ім’я Хмельницького, і вповні правдоподібно, що се був практикований в народі переклад церковного імени Федір, як толкував уже Коховский»[528]. Є сенс погодитися з таким трактуванням. Михайло Максимович, виходячи з такого розуміння імені козацького гетьмана, вважав, що він народився 27 грудня, коли православна церква відзначає день святого Федора Начертанного[529]. Таким чином з’явилася «точна» дата народження Богдана Хмельницького — 27 грудня 1595 р. Вона часто фігурує в різних виданнях.
Окрім імені Богдан, чи то Федір, Хмельницький мав друге ім’я — Зиновій. Надання подвійних чи потрійних імен стало звичною практикою в шляхетській культурі Речі Посполитої. Це ще один (хай і непрямий) аргумент шляхетського походження козацького гетьмана.
Щодо освіти Хмельницького, то маємо достатньо аргументовані й підтверджені джерелами міркування Михайла Грушевського: «Про науку Богдана Коховский каже, що він учився в київській ґімназії, а також, «по словам богатьох» — у Ярославі у єзуїтів. Останнє більш певне: перше дуже мало, і, мабуть, з’явилося як пізнійший, безосновний здогад. Київська ґімназія, себ-то братська школа, починала своє істнованнє тоді, коли Хмельницький мабуть уже кінчив науку у єзуїтів, а може й скінчив її, тай ніяких звязків у Хмельницького з київськими шкільними кругами не знаємо, ніякої памяти про його науку в сих кругах не бачимо. Натомість про його ученнє в котрійсь єзуїтській колєґії — ярославській чи львівській, се не зовсім ясно — маємо свідоцтва більш певні. Його професор єзуїт Мокрский, «під котрим Хмельницький учився поетики і риторики», уживаний потім був в посольствах до Хмельницького, з огляду на сю особисту знайомість; тоді Мокрский був у Львові, перед тим міг бути і в Ярославі. При тих зв’язках з Галичиною, які існували на дворі Даниловича, зовсім природно,
