Богдан Хмельницький. Легенда і людина - Петро Кралюк

Про «дореволюційного» Хмельницького відомо украй мало. Деякі свідчення сучасників козацького гетьмана (Пасторія, Твардовського, Коховського, Грондського та інших) про його походження, молоді роки, діяльність до повстання, як правило, з’явилися після смерті Богдана, коли його ім’я почало обростати різного роду чутками й легендами. До того ж ці свідчення не завжди узгоджуються між собою.

А що вже говорити про інформації козацьких літописців, які писали про батька Хмеля через півстоліття після козацької війни, не кажучи про пізніших авторів, що дозволяли собі домислювати біографію гетьмана. Тому з часом з’явилися легенди про «дореволюційного» Хмельницького — ніби він передбачив ще десь у 1638 р. руйнування Кодацької фортеці, що козаки під його керівництвом брали участь у Тридцятилітній війні, зокрема в облозі Дюнкерка в 1645 р., і т. ін.

Нині досліднику, не кажучи про звичайного читача, доволі складно розібратися в реальній біографії Хмельницького, відсіяти «зерно істини» від «полови фантазій».

Герб Абданк

Про батьків козацького гетьмана відомо мало. «Богдан-Зиновій Хмельницький, — писав Грушевський, — був сином старостинського урядника в Чигиринськім старостві Михайла Хмельницького. Такі урядники звичайно набиралися з дрібної шляхти, і таким шляхтичем уважав і називав себе Михайло Хмельницький: в пізнійшім листі своїм до короля під Зборовим (15 серпня 1649 р.), дуже важнім для його біоґрафії (свого рода короткій автобіоґрафії), Богдан Хмельницький називає себе «уродженим Хмельницьким», а на своїй печати уживає герба Абданк. Походженнє його батька одначе зістається незвісним»[507]. Справді, оригінальний лист Хмельницького до Яна Казимира, на який посилається Грушевський, є серйозним аргументом на користь шляхетського походження козацького гетьмана. Крип’якевич, посилаючись на документальні свідчення, говорить про те, що й король Ян Казимир, звертаючись до Хмельницького, називав його «уродзоним», тобто шляхтичем[508]. «Урожоним» Богдана названо й у козацькому реєстрі 1649 р. Там же говориться й про його шляхетський герб Абданк[509]. Про Михайла Хмельницького, як шляхтича, писали сучасники гетьмана, Грондський та Віміна[510].

Веспасиан Коховський

Щодо походження батька Хмельницького існують різні версії. Пасторій вважав, що той походив із Великого князівства Литовського, Коховський, користуючись чутками, називав місцем народження Михайла Хмельницького чи то Мазовше, чи містечко Лисянка на Подніпров’ї[511]. Однак ці версії видаються не зовсім переконливими. Більш вірогідним виглядає версія про галицьке чи волинське походження Михайла Хмельницького. Її намагався обґрунтувати Крип’якевич, який писав: «...правдоподібніше, що Хмельницькі вийшли з Хмельника у Перемишльській землі, бо найперше вони зустрічаються в Галичині. Так, 1578 р. згадується шляхтич Станіслав Хмельницький, власник с. Германова під Львовом, Хмельницькі згадуються також на Волині, у 1637 р. відомі Ян і Яків Хмельницькі, служилі шляхтичі Володимирського повіту»[512].

Станіслав Жолкевський

На користь галицької версії свідчать і зв’язки батька та сина Хмельницьких із Галичиною. Перший знаходився на службі у галицьких магнатів, другий, ймовірно, навчався в єзуїтській школі в Галичині.

Коховський говорить, що десь на початку XVII cт. Михайло Хмельницький жив у Жовкві, неподалік Львова, й служив у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського[513]. Потім він опинився на службі в зятя цього магната, Івана Даниловича, власника міста Олеська, який став чигиринським старостою[514]. Михайло Хмельницький, ймовірно, тоді подався на Подніпров’я зі своїм новим паном і почав займатися осадництвом[515]. Тобто здійснював різноманітні організаційні заходи при заснуванні нових містечок і сіл. Був також писарем під час збирання податків[516]. Певно, дослужився до високої посади — став чигиринським підстаростою[517]. При відсутності старости (а староста загалом рідко перебував у своїй окрузі) підстароста здійснював керівництво цією адміністративною одиницею, вершив суд, командував військом, організовував старостинське господарство. Ця посада не лише підіймала престиж людини в очах місцевого загалу, а й давала чималі доходи. Тому Михайло Хмельницький став заможною людиною. Мав у володінні хутір Суботів коло Чигирина, а також осадив слободу Новосілки[518].

Цецорська битва (1620)

Існує думка, ніби Михайло Хмельницький одружився з козачкою. Про це писали Коховський[519] і Грондський. Взагалі було бажання представити батька гетьмана як людину, пов’язану з козацьким середовищем. Є твердження (особливо його поширювали козацькі літописці), що Михайло був козацьким сотником[520].

На користь некозацького походження матері Хмельницького свідчить і родинна хронологія. Існує думка, що Богдан Хмельницький народився близько 1595 р. У той час його батько, наскільки можна судити, жив на Галичині й служив у гетьмана Станіслава Жолкевського. Сумнівно, що він там шукав собі дружину козацького роду.

На нашу думку, «козацький слід» у біографії Михайла Хмельницького видається перебільшеним. Безперечно, потрапивши на землі Наддніпрянщини, він мусив спілкуватися з козаками. «...дрібно-шляхетська служебна верства, — справедливо зазначав Грушевський, — стояла в сих сторонах все дуже близько до козаччини, а кожний тутешнїй осадник, шляхтич чи не шляхтич, був заразом і воякою-пограничником»[521]. Але те, що людина, яка була шляхтичем, служила в магнатів, зрештою, дослужилася до високої посади, одружилася не зі шляхтянкою, а простою козачкою, виглядає дивно. Як і дивним є те, що магнатський слуга стає козацьким сотником.

Є відомості, що дружина Михайла Хмельницького (ймовірно, її звали Агафією) після Цецорської битви в 1620 р., коли чоловік загинув або потрапив у полон до турків, одружилася з литовським, тобто білоруським, шляхтичем Василем Ставецьким. У них від цього шлюбу навіть народився син Григорій[522]. Певно, дивно виглядає, що литовський шляхтич одружується з жінкою, яка походила з козацького середовища. Принаймні це ще один аргумент на користь того, що мати Богдана Хмельницького була шляхтянкою.

Михайло Хмельницький взяв участь у поході коронного гетьмана Станіслава Жолкевського на Молдавію. Уже говорилося, що він служив у цього пана та його зятя. Тому Михайло, як підстароста чигиринський, спорядив військовий загін для цього походу[523]. І, певно, поліг у битві під Цецорою разом із гетьманом[524]. Або потрапив у полон, де й загинув.

Отже, батько Богдана Хмельницького