Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу - Йошка Фішер

до ядерної, щоб використати її (або ж поставити на можливий ядерний ефект звичайного теракту)[32], оскільки він не визнає жодних моральних бар'єрів і в цілому не готовий розрізняти учасників війни й мирне населення.

Коли порівняти цей новий тоталітарний виклик із двома великими тоталітарними режимами XX століття, у вічі відразу впадають дві основні відмінності. По-перше, третій тоталітаризм не постав цього разу з кошмарів європейського Просвітництва та кризи підновлення Заходу, а народився в мусульманському світі, правлячи за найрішучішу відповідь на кризу підновлення[33]. Утопічно-ідейний зміст цього нового тоталітаризму спрямований не на радикалізацію західного підновлення, як це було з комуністичним рухом, а цілком навпаки, назад у майбутнє, і тому в своїй історико-ідеологічній інволюції він нагадує радше фашизм (нацизм), позірно радикальну відмову від сучасності в ім'я ісламу і повернення до його непідробної первовічної «чистоти». Проте хай нас не збиває з пантелику ідеологія чи перевдягання, бо ж ісламістський тероризм — це вияв кризи підновлення[34] і аж ніяк не повернення до втраченої первовічності. Це справедливо і щодо тоталітарного руху фашизму (нацизму)[35].

З цього погляду, схоже, Гантінґтон має рацію в своїх міркуваннях щодо 11 вересня, коли вважає, що світ прямує до війни цивілізацій і культур. Щоправда, поділяє цю тезу Гантінґтона здебільшого джихадистський тероризм, стратегічні інтереси якого лежать у площині цієї «війни культур». Але ані зважена політика Заходу, ані переважна більшість поміркованих мусульман не сприймає цю теорію цілком серйозно. Бо в XXI столітті це означало б якийсь кошмар. Тут слід згадати хіба що побіжно альтернативу цьому поглядові, яка полягає у політичній підоснові глобалізації[36].

Друге істотне розходження між старим тоталітаризмом і джихад-тоталітаризмом полягає у великій різниці між їхніми розмірами та характером їхнього