Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу - Йошка Фішер
Пол Кеннеді описує США як небаченого досі військово-економіко-політико-культурного колоса, [що вирізняється] «неабиякою вразливістю. Поява інтернету та його роль у розвитку фінансових торгових майданчиків, які працюють цілодобово, зробили цього колоса напрочуд багатим і вельми вразливим до диверсій. Його ліберальні — принаймні порівняно з європейськими — закони щодо імміграції та відкриття університетів для студентів з інших країн перетворили США на величезний тигель для сили-силенної іноземців, серед яких є ті, кого можна було штовхнути на вчинення терористичних актів. Нема ніякої „цитаделі під назвою Америка“. Навпаки»[24]. Дослухавшись до цього висновку і добре затямивши досвід 11 вересня, Сполучені Штати та інші відкриті суспільства Заходу досягли суттєвого поступу в справі захисту внутрішньої безпеки. І цілком можна припустити, що вона, певно, стане наступною ціллю терористичних нападів, інакше кажучи, терористи зазіхатимуть на внутрішнє озброєння, а також прагнутимуть посіяти розбрат у відкритих суспільствах Заходу.
Утім, теракт 11 вересня через викликаний ним страх і гнів мав, перш за все, штовхнути Сполучені Штати на зворотну реакцію, що, власне, і входило в плани терористів, — зіштовхнути мусульмансько-арабський і західний світи, викликавши «Clash of Civilizations» («Зіткнення цивілізацій»), яке американський політолог Семюель П. Гантінґтон[25] пророкував, починаючи з середини дев'яностих років минулого століття. Щоб зрозуміти політичну стратегію, найкраще скористатися порівнянням комара й слона. Варто цілеспрямовано страшенно болючими укусами роздрочити товстошкуре створіння, і велет, охоплений сліпою люттю, трощитиме все довкола, скажено тупаючи ногами: де він ступить, там уже не ростиме трава. Терористичний напад на Сполучені Штати мав за допомогою несамовитої реакції змінити баланс сил у мусульмансько-арабському світі, спричинити тимчасовий хаос, а відтак викликати масові заворушення правовірних, які б скинули корумповані націоналістичні режими і в довгостроковій перспективі встановили б халіфат, теократичну державу вірних[26]. В очах нового тероризму Сполучені Штати уособлювали хіба що чільну державу-гаранта, «Великого Сатану», на якому лежала відповідальність за утиски правовірних у регіоні. Власне, мішенню терористів були не Сполучені Штати, а Саудівська Аравія, Єрусалим, Перська затока, Близький Схід і Центральна Азія, ще більше — весь довжелезний кризовий пояс, який розтягнувся між Марокко та Індонезією й має на собі відбиток ісламу. Це не що інше, як революційний план стратегічної перебудови арабського і значної частини ісламського світу, що його треба було втілити в життя з надзвичайним насильством і терором у майбутньому.
Події 11 вересня вчать нас чогось більшого, вельми важливого: відколи в Нью-Йорку впали вежі-близнюки, західний світ має здавати собі справу з тим, що перед ним стоїть новий тоталітарний виклик — «третій тоталітаризм», як цей феномен цілком слушно характеризує Ієгуда Бауер[27], — що його можна порівняти з іншими тоталітарними режимами XX століття