Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити - Дейл Карнегі
Джон Д. Рокфеллер досяг двох видатних рекордів. Він накопичив найбільше багатство у світі й прожив до дев’яноста восьми років. Як йому це вдалося? Звичайно, основна причина — це те, що він мав схильність до довголіття на генетичному рівні. Іще одна причина полягала у його звичці щодня в обід дрімати півгодини у своєму офісі. Він засинав на офісному дивані — й у цей час Джона Д. не міг підняти навіть телефонний дзвінок від президента Сполучених Штатів Америки!
У своїй прекрасній книзі «Навіщо втомлюватися?» Даніель В. Джосселін зазначає: «Відпочивати — це не значить нічого не робити. Відпочинок — це ремонт». Короткий період відпочинку такий корисний, що навіть п’ятихвилинний сон допомагає попередити втому. Конні Мак, легенда бейсболу, розповів мені, що якби він не дрімав перед кожною грою, то його вибивали б іще перед п’ятим підходом Але якщо йому вдавалося поспати п’ять хвилин, він міг протриматися два матчі, не відчуваючи втоми.
Коли я запитав Елеонору Рузвельт, як вона витримувала такий напружений графік протягом дванадцяти років свого перебування у Білому домі, вона відповіла, що перед кожними зборами, де мала виступати з промовою, вона сідала в крісло або на диван, заплющувала очі й розслаблювалася на двадцять хвилин.
Одного разу я брав інтерв'ю у Джина Отрі у його гримерці у Madison Square Garden, де він готувався до виступу на відкритті всесвітнього родео. Я помітив там армійську ковдру. «Я лягаю тут щодня, — сказав Джин Отрі, — й дрімаю годину між виставами. Коли я знімаю у Голлівуді, я часто розслаблююся у великому зручному кріслі й сплю двічі або тричі на день по десять хвилин. Це дуже мене підтримує».
Едісон вважав, що завдячує своєю енергією та витривалістю звичці спати у будь-якому місці. Я розмовляв з Генрі Фордом незадовго до його 80-річчя. Я був здивований тим, як добре і свіжо він виглядає і попросив його поділитися своєю таємницею. Він сказав: «Я ніколи не стою, коли можна сидіти; ніколи не сиджу, коли можна лежати».
Я переконав одного голлівудського режисера спробувати ту саму техніку. Він зізнався, що результат був фантастичним. Я маю на увазі Джека Чертога, одного з найвідоміших продюсерів і режисерів Голлівуду. Коли ми зустрілися кілька років тому, він очолював департамент короткометражних фільмів студії MGM. Виснажений і втомлений, він перепробував усе — тоніки, вітаміни, ліки. Нічого особливо не допомагало. Я запропонував йому щодня брати «відпустку». Як? А треба просто полежати на дивані в офісі, щоб розслабитися перед нарадами.
Коли через два роки я побачив його знову, він сказав: «Сталося диво. Саме так це називає мій лікар. Зазвичай я сидів у кріслі, й коли ми обговорювали наші сюжети, я був напружений і зосереджений. Зараз під час таких нарад я лежу на офісному дивані. Я почуваюся краще, ніж за останні двадцять років. Я збільшив робочий день на дві години, але рідко почуваюся втомленим».
Як усе це стосується вас? Якщо ви стенографістка, то не зможете подрімати в офісі, як Едісон або Сем Годлвін; якщо ви бухгалтер, то не зможете розлягтися на дивані, обговорюючи з шефом фінансові звіти. Але якщо ви живете у маленькому місті й ходите додому на обід, то можете подрімати там п'ять хвилин. Саме так робив генерал Джордж С. Маршалл. Він вважав, що так втомлюється, командуючи армією США під час війни, що йому необхідно поспати в обід. Якщо нам понад п'ятдесят років і ви вважаєте, що надто зайняті для цього, тоді застрахуйте своє життя в усіх компаніях, де тільки зможете. Похорони обходяться дорого — і настають несподівано, а вашій дружині стануть у пригоді гроші з вашої страховки, якщо вона захочу вийти заміж за молодшого чоловіка.
Якщо ви не можете подрімати в обід, то можете прилягти на годинку перед вечерею. Це дешевше за коктейль і в перспективі у 5467 разів ефективніше. Якщо ви поспите годину близько 5,6 або 7 години вечора, то зможете продовжити свій робочий день на одну годину. Як? Чому? Тому що годинний сон перед вечерею плюс шестигодинний сон вночі (разом 7 годин) принесе більше користі, ніж 8 годин безперервного сну.
Люди, що займаються фізичною працею, можуть зробити більше, якщо виділяють на відпочинок достатню кількість часу. Фредерік Тейлор наочно продемонстрував це, працюючи інженером з наукової організації у компанії Bethlehem Steel. Він звернув увагу, що вантажники подавали приблизно 12,5 тонн чавуну на вагонетки за робочу зміну й до обіду вже падали з ніг від утоми. Тейлор вивчив усі чинники, що впливали на втому, і заявив, що вони повинні вантажити не по 12,5, а по 47 тонн чавуну на день. Він підрахував, що робітники можуть працювати майже в чотири рази більше, і зміг це довести!
До експерименту Тейлор залучив робітника Шмідта, який мав працювати за секундоміром. Над ним стояв чоловік, який слідкував за годинником і командував: «Візьми болванку і йди.... А зараз сідай і відпочивай. ...Йди. ...Відпочивай».
Що ж сталося? Шмідт щодня переносив по 47 тонн чавуну, тоді як інші — по 12,5 тонни. І у нього практично не було зривів за три роки, протягом яких Тейлор працював у Bethlehem. Шмідт міг виконувати таку роботу, бо відпочивав до того, як втомлювався. Він працював приблизно 26 хвилин на годину і відпочивав 34 хвилини. Він відпочивав більше, ніж працював — проте встигав зробити майже в чотири рази більше, ніж інші робітники. Можливо, це лише чутки? Ні, цей експеримент докладно описаний у книзі Фредеріка Вінслоу Тейлора «Принципи наукового управління».
Дозвольте повторити: робіть те, що роблять у армії — частіше відпочивайте. Робіть те, що робить ваше серце — відпочивайте перш ніж втомитися, й ви додасте одну годину до вашого робочого дня.
Розділ 24
Від чого ви втомлюєтеся і що з цим робити
становлено дивовижний факт: сама по собі розумова робота не втомлює. Звучить абсурдно. Але кілька років тому вчені намагалися з'ясувати, скільки часу може працювати людський мозок, не досягаючи «зниження працездатності», як учені називають втому. На превеликий подив, ті вчені виявили, що кров, яка проходить через мозок в активному стані, взагалі не свідчить про втому. Якщо ви візьмете кров з вени робітника, який працював цілий день, то знайдете в ній певний відсоток «токсинів утоми» та продуктів виснаження. Але якби ви взяли краплю крові з мозку Альберта Ейнштейна, у ній