Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
1. Якщо під час відбування покарання у виді громадських робіт засуджений порушив порядок і умови відбування покарання, громадський порядок, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, — до нього застосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 40 КВК).
Чинне законодавство (ч. 1 ст. 37 КВК) зобов’язує засуджених:
а) виконувати встановлений порядок та умови відбування покарання;
б) сумлінно ставитися до праці;
в) працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати постановлений судом строк (час) громадських робіт;
г) з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції;
ґ) повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;
д) періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Отже, будь-яке невиконання або неналежне виконання встановлених обов’язків вважається порушенням порядку та умов відбування покарання, тягне за собою письмове попередження. За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи.
2. Порушником визнається також засуджений, який без поважних причин не з’явився до інспекції або зник з метою ухилення від відбування покарання. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Ухиленням від відбування покарання вважається:
а) невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання;
б) притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;
в) невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин;
г) допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця;
ґ) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
3. Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали про конкретні факти ухилення засудженого від відбування покарання, а також подання, копію вироку суду, копію облікової картки, довідку про відбутий засудженим час покарання, довідку про вчинені порушення та застосовані інспекцією заходи впливу, пояснення засудженого для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 389 КК України.
4. Якщо місцезнаходження засудженого до покарання у виді громадських робіт невідоме, а також коли він не прибув після звільнення з місць позбавлення волі або виправного центру до обраного місця проживання (при заміні покарання у виді позбавлення або обмеження волі більш м’яким) працівник інспекції, на територію обслуговування якого він мав прибути і стати на облік, проводить такі початкові розшукові дії:
а) опитує родичів, сусідів і знайомих засудженої особи, встановлює його можливе місцеперебування і зв’язки за межами місця проживання, через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати його місцезнаходження;
б) направляє запити за місцем проживання родичів і знайомих, до адресно-довідкового бюро, житлово-експлуатаційних дільниць, селищної, сільської або міської ради;
в) перевіряє медичні установи за місцем проживання, морги (чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину);
г) дізнається за обліками органів внутрішніх справ, чи немає засудженої особи серед затриманих.
Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли інспекції стало відомо про залишення засудженим місця постійного проживання або неприбуття звільненої особи з місць обмеження чи позбавлення волі до обраного місця проживання (в порядку ст. 82 КК). Якщо протягом зазначеного терміну місцезнаходження засудженого не встановлене, — працівник інспекції передає подання, копію вироку та матеріали початкового розшуку до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку особи. Одночасно з цим прокуророві направляються матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування покарання.
Зниклим з місця проживання вважається засуджений, місцезнаходження якого не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.
Після затримання засудженої особи працівник інспекції з’ясовує всі обставини і причини залишення постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає прокуророві матеріали для порушення кримінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання. Засуджений, розшук якого оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.
Глава 9 ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТСтаття 41. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт
1. Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого.
2. Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.
3. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого — на органи внутрішніх справ.
4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.
5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених; роз’яснює порядок та умови відбування покарання;