Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
4) письмово повідомляють інспекцію про встановлення факту притягнення засудженої особи до адміністративної відповідальності та вносять відповідні записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота.
13. Після повного відбуття засудженим покарання у день закінчення його строку (в день отримання останніх розрахункових відомостей з підприємства), а при звільненні за іншими підставами — не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів інспекція надсилає повідомлення власнику підприємства, на якому працює засуджений, про припинення відрахувань з його заробітку і знімає засуджену особу з обліку (ч. 6 ст. 153 КВК). Зняття з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції. Відносно особи, знятої з обліку, яка підлягає призову на строкову військову службу, в десятиденний термін направляється повідомлення у відповідний військкомат. У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Особі, яка відбула призначений судом строк виправних робіт, за її вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього.
14. Виконання покарання у виді виправних робіт припиняється і засуджені знімаються з обліку у зв’язку з:
а) відбуттям призначеного вироком суду покарання — за наявності розрахункових відомостей про час, який було включено в строк відбування покарання, заробіток та проведені з нього відрахування. При цьому затримка перерахування утриманих сум не є перешкодою для зняття засудженого з обліку;
б) засудженням за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт — за наявності копії вироку, що набрав законної сили;
в) амністією — за наявності постанови суду про застосування амністії;
г) помилуванням — за наявності розпорядження Служби з питань помилування Кабінету Президента України про виконання Указу Президента України про помилування;
ґ) скасуванням вироку — за наявності відповідної постанови суду;
д) винесенням судом постанови про умовно-дострокове звільнення — за наявності такої постанови;
е) заміною виправних робіт штрафом — за наявності відповідної постанови суду;
є) звільненням від відбування покарання — за наявності відповідної постанови суду.
З обліку також знімаються: померлі — за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану; особи, засуджені за вчинення нового злочину, — за наявності копії вироку, що набрав законної сили; засуджені особи, які вибули з території обслуговування у зв'язку зі зміною місця роботи, — за наявності підтвердження про отримання справи інспекцією за новим місцем роботи.
Стаття 42. Умови відбування покарання у виді виправних робіт1. Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування.
2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.
3. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.
4. Засудженим забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
5. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.
6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про звільнення такої особи від відбування покарання.
1. Виконання виправних робіт передбачає обов’язковий порядок, певний правовий режим, під яким розуміється реалізація встановлених кримінально-виконавчим законодавством правообмежень з метою виправлення засуджених. Тобто для таких осіб визначений особливий правовий статус, вони виконують обов'язки та користуються правами людини і громадянина, за винятком обмежень, передбачених законом, вироком суду, порядком відбування цього покарання. Докладно про обов’язки засуджених див. коментар до ст. 41 КВК України.
2. Каральні властивості виправних робіт знаходять своє втілення у багатьох правових обмеженнях і їх наслідках, які відчувають на собі засуджені протягом усього строку, зокрема:
а) нині закон не вимагає доведення до відома трудового колективу вироку суду про призначення особі покарання у виді виправних робіт, але як і в будь-якому покаранні кара існує вже в самому факті засудження особи, тобто в негативній оцінці її поведінки з боку держави, що спричиняє моральні страждання;
б) обсяг кари виправних робіт певним чином пов’язаний з їх тривалістю, з терміном, на який вони призначаються: якщо раніше термін цього покарання встановлювався від 2 місяців до 2 років, то новий Кримінальний кодекс підвищив його нижню межу до 6 місяців;
в) із заробітку засуджених до виправних робіт протягом усього строку відбування покарання провадяться відрахування в дохід держави (ст. 57 КК);
г) засуджені особи мають повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, обов’язково повинні з’являтися до інспекції а) за викликом, б) періодично на реєстрацію; у разі невиконання цих вимог без поважних причин їх може бути піддано приводу; такі обмеження вільного часу особи, безумовно є елементами карального впливу;
ґ) протягом строку відбування покарання без письмового дозволу кримінально-виконавчої інспекції засудженим забороняється виїжджати за межі України, переводитися на іншу посаду чи роботу, звільнятися з роботи за власним бажанням, розривати трудовий договір за згодою сторін; дозвіл (постанова) на звільнення може бути наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за наявності