Системне тлумачення кримінального закону - Тетяна Сергіївна Коханюк

Зокрема А. Пінаєв пояснює необхідність історичного тлумачення тим, що воно є ретроспективним встановленням змісту цього кримінального закону і тих, які йому передували. Науковець зауважує, що історичний спосіб тлумачення зазвичай використовують науковці з метою встановлення тих економічних, соціально-політичних та інших факторів, які стали передумовою ухвалення закону, а також тих завдань, які слід за його допомогою вирішити[420]. А. Нечитайленко також вважає, що історичний спосіб тлумачення — це уяснення змісту і вимог правових норм на основі конкретних історичних умов їх прийняття[421].

На нашу думку, таке пояснення застосування історичного способу є надто поверхневим, адже він використовується не лише науковцями, а може зацікавити і практичного працівника під час кваліфікації того чи іншого діяння як злочину. Відтак сукупно із системним способом тлумачення можна встановити зв'язки певної норми кримінального закону, що потребує тлумачення, а саме у зв'язку із якими нормативно-правовими актами перебуває чи перебувала ця норма у момент вчинення суспільно небезпечного діяння. Адже, скориставшись системним способом тлумачення, можна встановити зв'язки, в яких норма кримінального закону перебуває на цей момент, проте на момент вчинення суспільно небезпечного діяння могла бути інша ситуація. У такому випадку, як ми вже зауважили, слід системний спосіб тлумачення використовувати сукупно з історичним.

За результатами дослідження, викладеними у цьому розділі роботи, можна зробити такі загальні висновки:

1. До необхідних та достатніх істотних ознак досліджуваного тлумачення кримінального закону відносимо такі:

— ті, що характеризують «тлумачення кримінального закону» як вид родового поняття «тлумачення»:

1) це інтелектуально-вольова діяльність,

2) що здійснюється відповідними суб'єктами тлумачення,

3) щодо з'ясування (усвідомлення) смислу кримінального закону,

4) щодо роз'яснення смислу кримінального закону у окремих ситуаціях;

— ті, що характеризують кримінальний закон та законодавство як систему:

1) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону, які стали основою системи кримінального закону,

2) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону як підсистеми системи законодавства;

— ті, що визначають системне тлумачення кримінального закону як спосіб його тлумачення:

1) полягає у наявності певних прийомів, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення,

2) полягає у наявності певних правил, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення.

Крім перелічених ознак, до істотних слід віднести такі, які не є необхідними для визначення поняття «системне тлумачення кримінального закону», проте характеризують його:

1) якість застосування системного способу тлумачення кримінального закону безпосередньо залежить від якості систематизації законодавства та кримінального закону;

2) використання системного способу тлумачення кримінального закону є обов'язковим у разі наявності відсильних та бланкетних норм;

3) системний спосіб тлумачення дає можливість встановлення колізій та їх вирішення на основі зв'язків норм кримінального закону.

2. До неістотних ознак системного тлумачення кримінального закону слід віднести такі:

1) роз'яснення смислу кримінального закону,

2) результат тлумачення у вигляді прийняття акта правозастосування.

3. Системне тлумачення кримінального закону — це інтелектуально-вольова діяльність, спрямована на з'ясування (усвідомлення) та (чи) роз'яснення смислу кримінального закону (його окремих приписів), що ґрунтується на використанні сукупності прийомів та правил, розроблених на підставі вчення про систему законодавства, врахуванні системоутворюючих та системних зв'язків кримінального закону, а також результати цієї діяльності.

4. Зв'язки кримінального закону слід поділяти залежно від меж їх поширення на системні (зв'язки між приписами кримінального закону та системою законодавства) та системоутворюючі (зв'язки всередині кримінального закону). Системоутворюючі, своєю чергою, слід поділяти на близькі та віддалені, а системні — на безпосередні та опосередковані.

5. Зв'язки кримінального закону за критерієм урахування форми чи змісту правових категорій поділяються на:

1) структурні зв'язки правових категорій (діють з урахуванням складових системи та їх взаємного розташування і взаємодії);

2) функціональні зв'язки правових категорій (діють з урахуванням змісту правових категорій);

3) логічні зв'язки правових категорій (діють з урахуванням форми правових категорій).

6. Зміст системного тлумачення кримінального закону полягає у встановленні системних та системоутворюючих зв'язків кримінального закону і вирішенні питання про те, які з системних зв'язків мають пріоритет під час такого тлумачення, а саме: 1) зв'язки із Конституцією України; чинними міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; із практикою Європейського Суду з прав людини; 2) зв'язки з рішеннями Конституційного Суду України; Законами України; 3) зв'язки з іншими актами Верховної Ради України та актами Президента України; 4) зв'язки з актами Кабінету Міністрів України; 5) зв'язки з Постановами Пленуму Верховного Суду України та рекомендаційними роз'ясненнями з питань застосування законодавства щодо вирішення питань відповідної судової юрисдикції.

7. У наукових працях та навчальній літературі обсяг та зміст понять системного, логічного, мовного та історичного способів тлумачення кримінального закону не чітко розмежовані через відсутність критеріїв розмежування. Основна частина досліджень проводилась стосовно видів тлумачення і назв способів тлумачення, а не щодо визначення понять та їх відмінностей.

На думку Ч. Беккарія, «тлумачення законів — зло»[422]. В нашій інтерпретації це звучить так: неправильне тлумачення або таке, яке здійснене не за відповідними правилами, не має права на використання.