Системне тлумачення кримінального закону - Тетяна Сергіївна Коханюк

Наприклад, під час здійснення тлумачення певної норми кримінального закону видається необхідним використання мовного способу тлумачення для з'ясування дійсного смислу певних слів. З'ясовуючи зміст юридичних термінів, використовуємо системний спосіб, оскільки визначення цього терміна можемо знайти у цій самій нормі і в іншій нормі цього ж нормативно-правового акта, або ж у нормі іншого нормативно-правового акта. Після з'ясування смислу термінів використовуємо логічний спосіб тлумачення і отримуємо попереднє тлумачення зазначеної норми закону.

Крім цього, є ще один аргумент на користь одночасного комплексного використання різних способів тлумачення. Вважаємо, що використання лише системного тлумачення кримінального закону може бути обґрунтованим тільки у разі повної систематизації кримінального закону та усунення ознак несистемності законодавства та після використання необхідних прийомів та правил.

У такому разі системний спосіб тлумачення просто «приречений» дати правильний результат. Особа ж, яка тлумачить кримінальний закон у його зв'язках у теперішньому стані законодавства лише системним способом, має бути готова до можливості неправильного тлумачення. Для усунення негативних наслідків у такому разі слід використовувати й інші способи тлумачення.

Маємо зауважити, що якщо підстав для визначення певного «алгоритму тлумачення» науковцями обґрунтовано не було, а ми взагалі відмовились від необхідності його застосування, то алгоритм застосування прийомів системного тлумачення кримінального закону та його правил цілком можливий.

Відтак прийоми системного тлумачення кримінального закону мають використовуватись у такій послідовності, у якій вони визначені у цьому дослідженні:

1) встановлення місця припису в системі кримінального закону;

2) встановлення інших приписів, які взаємодіють із приписом, що потребує тлумачення на основі системоутворюючих зв'язків;

3) встановлення інших приписів, які взаємопов'язані із приписом, що потребує тлумачення на основі системних зв'язків;

4) встановлення юридичної сили всіх приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення;

5) зіставлення, порівняння і розмежування приписів, які перебувають у зв'язку із приписом, що потребує тлумачення.

Щодо правил такого тлумачення, то:

— насамперед потрібно використовувати ті правила системного тлумачення кримінального закону, які ґрунтуються на використанні системоутворюючих зв'язків,

— далі слід використовувати ті, які ґрунтуються на використанні системних зв'язків,

— останніми використовувати ті, які передбачають можливість перевірки отриманого результату використання попередніх правил системного тлумачення кримінального закону.

Чимала кількість помилок під час кваліфікації суспільно небезпечного діяння пов'язана із небажанням або неможливістю правильно витлумачити ті чи інші приписи кримінального закону у їх системних чи системоутворюючих зв'язках. Зокрема, досить часто особи, від яких насамперед залежить кримінально-правова кваліфікація вчиненого діяння, діють під час ухвалення рішення у кримінальній справі не згідно з нормативно-правовими актами, пов'язаними відповідними зв'язками із кримінальним законом, а коментарями з не завжди оновленою відповідно до чинного законодавства інформацією. Фактично у кримінальному законі немає будь-яких правил його тлумачення. Такі правила поодиноко пропонуються науковцями стосовно окремих способів тлумачення, проте специфіка кримінального закону у цій ситуації не досліджується. В. Навроцький простежує такий негативний, на наш погляд, зв'язок: відсутність в КК правил тлумачення його норм → неправильне встановлення змісту кримінально-правових норм → помилки у кримінально-правовій кваліфікації.

Водночас закріплення таких правил на законодавчому рівні не тільки необхідне з огляду на становлення законності, з врахуванням практики правозастосування, а й цілком можливе з урахуванням сучасних досягнень теорії кримінального права[443].

Як зауважує Т. Марітчак, перше місце серед причин і умов помилок, які допускаються під час кваліфікації злочинів, за ступенем суб'єктивного сприйняття займає такий фактор, як неясність і суперечливість законодавства[444].

Окремі ж кроки у цьому напрямі все-таки здійснюються, зокрема проводиться активна діяльність щодо введення окремого розділу КК на зразок «Терміни та термінологічні звороти кримінального законодавства», на що вже неодноразово зауважували науковці. Проте одні науковці відстоюють думку щодо відокремлення відповідного розділу[445], інші зауважують про необхідність введення окремої статті чи розділу такого змісту