Студії з української етнографії та антропології - Федір Кіндратович Вовк

білоруського характеру. Жовта, глиняна барва хат трапляється, правда, і в тих місцевостях північної Полтавщини. де оселились цілі села з Білорусі та північних повітів Черннгівши* ни. Аналогічні зміни помітні й щодо типу хати з Київщини. На південь од Київщини, на Херсонщині та на південній Катерннославшнні. куди переселилось чимало поміщицьких селян з правого берега Дніпра під час заселення південних степів, панують хати київського типу, але на південній Херсоніди ні, за Знаменною, починається вже перевага полтавського типу або скоріше південноукраїнського, що відзначається тим, що хатн дуже часто мають ганки, а иноді й бокову маленьку прибудову на кшталт зовнішніх сіней та невеличкого дашка на стовпчиках вздовж цілої чільної стіни хати. Цей самий тип, разом із зміненим так само київським тином хатн, панує і на цілій Кубані. На північ од Київщини, цебто на Волині, хати в південних її повітах мають цілком київський тип, але в міру все більшого віддалення на північ починають зникати острішки, а иа півночі Овруцького, Луцького та Ковельського повітів зникає вже й білення хат, з’являються дахи з драні, иноді навіть і двохехилі, білорусько-польського типу (табл. IX, с).

Коли ми звернемось тепер на захід од колишнього російського кордону, то майже до самого підложжя Карпатів ми бачитимем такі самі хати, з острішками на солом'яній стрісі, як на Київщині, південній Волині та на Поділлю, з тою тільки ріжницею, що в Галичині та на Буковині хати більші, кращі, багатші, ніж на Великій Україні (кріпацтво скасовано в Галичині р. 1848. а конституцію заведено р. 1866); хати там дуже часто мають маленькі галерії вздовж передньої стіни (табл. IX, в), а иноді об’єднані з господарсь-кнми будинками, як за це вже згадувалось вище. Але вже на карпатському Підгір'ї загальний вигляд хат починає мінятись. Не так впадають на очі ці «міни на Покутті, де до самої Буковини панує ше загальноукраїнський тип хати. На Бойківщині та на Лемківшині. де будова ускладняється об'єднанням хати з господарськими будинками, хата виділяється хіба шо тільки тим, що вона білена; а трохи вище, на горах, зникає й білення, і хата в спільній довгій будові відзначається тільки вікнами, часто трьома з чільного боку, та ще иноді галерейкою. Хати, шо стоять окремо, мають теж галерейку, відзначаються великими розмірами та солідністю будови і нагадують хати загальноукраїнського типу тільки своїм внутрішнім планом та стріхою з острішками, а иноді й з уступами вздовж цілої стріхи (табл. IX, в). А на півдні Кар-патів, понад горішніми течіями обох Черемоші» ти Пруту, а також.— правда, тільки почасти,— на горішній Тисі, вже в горах, вже цілком панує гуцульський тип, що про нього почасти ми вже говорили више. Гуцульська хата збудована тільки з дерева, брусовані зруби вкриті дерев'яним дахом, що поширений і на передню огорожу, гражду, і через це хата закрита з усіх боків. На формі даху помітні, однак, ше пережитки від солом'яної стріхи: він чотирьохехилий та »авершуєтьсм високим продовжним гребінсм, а ребра його трохи закруглені (табл. VIII, в). Між типом гуцульської хати з граждою та хатами гуцульського Підгір'я, звичайно, існує н ряд переходових форм. Вже на Підгір'ю гуцульських Карпатів, в селі Ясені на Прислопі починаються невеликі або зовсім небілені, або почасти обмазані глиною хатки з дерев'яним дахом У гуцульському Ясені (Körösniesij) хати вже небілені. з високим гуцульським дахом та з прибудовами ззаду, але ще без гражди (табл. IX. Д), а в Яворові, Жабйому, в селах, що лежать вище, за Чорною Тисою, та в инших уже цілком гірських селах гуцульські хати досягають свого повного розвитку та замкну тости

Цей, не з нашої волі, швидкий огляд українських хат, в якому більше значіння мусіли б мати малюнки, ніж текст, дає, однак, уянління про те, наскільки, поминаючи всю її ріжиоманітність місцеву, українська хата в своїх варіяціях все-таки зостається та сама. Ще більше єдність її етнічного характеру виявляється в її плані; щодо варіяцій, то вони покажуться значно рельєфніше, коли будемо розглядати матеріял та способи будування хат, до чого ми зараз і прийдемо.

б) Матеріяли та способи б у д у в а н н я На просторі території, яку займає суцільне українське населення, будують хати з дуже ріжно-манітного матеріялу; з дерну, з землі або, ліпше сказати, глини, змішаної з соломою, з соломи, з очерету, з лози чи хворосту, обмазуючи глиною (тур-лучні хати) ; з трісок з глиною, з дерев'яних брусів у зруб, з цегли і, нарешті, дуже рідко, з каміння Така ріжиоманітність матеріялу залежала й залежить найбільше од географічних та економічних умов, але разом з тим, як це ми побачимо, тут був і вплив причин чисто етнічних. На українських степах, де майже зовсім немає будівельного лісу, будинки з глини цілком природні, й укрпінське населення цих степів, зрозуміла річ, не могло шодо цього не йти за своїми неолітичними попередниками та за своїми пізнішими південно-східніми сусідами, що не були або вже перестали бути кочевннками. Глиняні хати (див. долучену мапу) поширені на цілому півдні України, від Чорного моря до північної Катеринославщини та Херсонщини. Далі на північ за цими межами іде смуга турлучних хат, шо трапляються і в напрямі на південь, доходячи майже до середини Харківщини, Полтавщини та Київщини. На північ од цієї лінії вже переважають хати з дрібного дерева з глиною, будо-

вані у сохи, обмазані глиною і так само, як і в усіх попередніх місцевостях та при всіх инших матеріялах, білені всередині і назверх. Смуга цих хат займає північні частини Харківщини, Полтавщини, а почасти й цілу Київщину. За нею йде вже смуга рублених дерев'яних хат, що, як до заможностн населення, трапляються скрізь: як виняток — біля Таганрога, досить часто — на Полтавщині та на Київщині і як загальне правило — тільки на Чернигівщи ні, на півночі Київщини, на Волині та далі на захід — в Галичннї І на Карпатах; але їх обмазують глиною та білять крейдою або гіпсом скрізь аж геть на північ та до самих гір в Галичині, де зникає вже ця ознака, що становить наявний пережиток старовини. Пдучи за системою, що ми вже її прийняли, розднвімся всі ці способи будування, починаючи з на «примітивніших.

1) Будови з дерну та глини. Початок будов такого роду слід, мабуть, шукати в уживанні дерну, щоб робити невелнчкі стінки довкола землянок, що були тільки з самої стріхи або з ями з стріхою над нею. Такий ужиток дерну трапляється і