“Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією - Микола Іванович Сенченко

І так далі, і так далі...

Такі факти. Тож немає нічого дивного в тому, що колишній американський сенатор Джозеф Тайдінг від штату Меріленд виступив з такою драматичною заявою: “Загнивання міста — серйозніша проблема, ніж думає більшість населення. Пересічний громадянин не усвідомлює ступеня розпаду сім’ї, не знає, в якому поганому стані школи, як погано допомогає система соціального забезпечення гуртуванню сім’ї, наскільки поганий транспорт. Ракова хвороба роз’їла місто значно більше, ніж зазвичай думають”.

Рідко, надзвичайно рідко правлячі кола західних держав розкривають істинні причини цієї “ракової хвороби”. Відомий американський історик Артур Шлезінгер, колишній помічник президента Дж. Кеннеді, заявив на сторінках журналу “Саттердей рев’ю”: “Одна з причин такої колосальної терпимості в сучасній Америці до насильства, безумовно, полягає в тому, що наша країна впродовж життя цілого покоління перебуває у стані війни. Це призводить до знецінення людського життя і привчає людей до вбивства... Коли насильство узаконюється в ім’я справи, в якій народ не бачить моральної цілі, це не може не заоохочувати окремих індивідів до застосування насильства в ім’я того, що, з їхньої маніакальної точки зору, може бути виправдане.

Інша причина виникнення атмосфери насильства у США, без сумніву, смакування, насильства у засобах масової інформації, передусім на телебаченні і в кіно. Слід зазначити, що засоби масової інформації не створюють насильства, але підтримують агресивні, руйнівні імпульси.

Останніми роками кіно й телебачення створили порнографію насильства, яка розбещує набагато сильніше, ніж еротична порнографія. Найпотужнішим є вплив телебачення. Діти електронного віку сидять, загіпнотизовані вбивствами, стріляниною, різаниною, катуваннями, п’яними бійками, які змінюють одне одного на невеличкому екрані. Тепер вони стали “натуральними” і за кольором. Теленасильство не лише впливає на емоції та поведінку — воно, затемнює сприйняття реальності”.

Справедливі слова! Але А. Шлезінгер не згадує про третій і, можливо, найважливіший чинник “ракової хвороби міст”. Я маю на увазі невтомну гонитву за доларом, яка є основою американського життя. Саме ця пристрасть, яку рекламує й неукраїнське телебачення в інформаційному просторі України, призводить до скоєння майже всіх злочинів, більше того — до зрощування світу бізнесу із злочинним світом. Приклад — американська мафія.

Проте знову виникає питання, хто “викидає” всю цю мерзоту на екрани кінотеатрів і телевізорів?

Я вже писав про те, хто в Америці володіє засобами масової інформації. А хто пише сценарії фільмів і продукує їх? Надамо знову слово Д. Дюку: “...Я дізнався, що євреї домінували в Голлівуді протягом багатьох років... Через багато років я прочитав єврейські публікації, в яких євреї вихвалялися своїм переважаючим впливом в американських засобах масової інформації. Я також прочитав книгу “їхня власна імперія” Ніла Габлера, в якій він детально описує, як євреї проковтнули кіноіндустрію.

Бен Стайн, єврейський сценарист (син Герберта Стайна, радника з економіки президента Річарда Ніксона), написав книгу “Вид з бульвару Сансет”. У ній він цілком щиро говорить про те, що більшість авторів, які пишуть для телебачення, і керівні адміністративні працівники — євреї і що вони непохитно протистоять християнським цінностям і консерватизму традиційної Америки маленьких міст. У 1997 р. він написав статтю для журналу “Так! На лінії” під назвою “Чи керують євреї засобами масової інформації”, яка мала підзаголовок: “Ви тримаєте парі, що вони керують — і що з того?”[116].

У багатьох випадках американські ЗМІ не тільки замовчують чи накладають табу на поширення інформації, якщо це їм невигідно, а й фальсифікують її. Наведу один приклад із недавнього минулого. У 2000 р. в Москві було розкрито злочинну мережу дитячої порнографії, члени якої (мережі) продавали відеофільми, компакт-диски і цифрові відеодиски багатим покупцям багатьох країн через мережу Інтернет. В Італії поліція обшукала 600 будинків багатих італійців і знайшла стрічки та диски з порнографією, закупленою в Москві. В той самий час у Москві було заарештовано трьох євреїв, які мали цей гидотний бізнес.

Ось що прозвучало в Рейтер-новинах в Італії 27 вересня. Цитую: “Поліція в середу заявила, що заарештовано вісім італійців за підозрою в належності до мережі дитячої порнографії. Ця банда торгувала через Інтернет відеоматеріалами, в тому числі й фільмами про російських дітей, замучених до смерті. Поліція, розслідуючи злочини в мережі Інтернет, повідомила репортерам, що їх 19-місячні дослідження дають достатньо підстав, щоб розпочати розслідування в справі 1700 осіб, яких підозрюють у купівлі через Інтернет зазначених відеоматеріалів. Було повідомлено, що три особи здійснювали операції в Москві — викрадали дітей із дитячих будинків, парків, цирків і знімали на плівку статеві акти з ними. Поліція заявила, що було вилучено 3000 відеокасет, СД і цифрових дисків з дитячою порнографією, серед яких — сексуальне насильство і катування кількамісячної дитини. Пакети з “відеопродукцією” затримали на італійському кордоні, коли вони прибули поштою, в процесі сортування. Відеозаписи передавалися адресатам поліцейськими, одягненими у форму працівників пошти. Факти передання документувалися прихованими камерами”.

“Три особи здійснювали операції в Москві” — три члени єврейської організованої банди. І тому, що вони євреї, ви не почуєте в новинах на американському телебаченні про цей злочин і не зможете прочитати про це в американській пресі. Насправді це диво, що хоч якась інформація про ці єврейські операції могла бути надрукована. Деякі сміливі італійські журналісти, справжні італійці, взяли на себе мужність показати на телебаченні кілька жахливих прикладів з єврейського відео в той день, коли було захоплено плівки. У новинах, які дивилися 11 млн. італійців, репортери показали уривок з відео, де російську дитину ґвалтували, катували, а відтак убили. Бачили ви на екрані чи прочитали хоча б слово про це у Сполучених Штатах Америки? Сумніваюсь.

Відразу після цього виступу в італійському ефірі у четвер директор єврейських телевізійних новин, куратором яких є уряд, Gad Lerner вибачився в ефірі і запевнив, що матеріал було показано без його дозволу і що виконавець, який прийняв рішення про показ фільму, змушений був піти у відставку. Але зерна було кинуто... І після цього навіть агентство Associated Press змушене було повідомити про цю справу.

Ось це повідомлення агентства Associated Press 29 вересня, через два дні після рейду поліції і через