Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів
4. Помилування — це повне або часткове звільнення засудженого від покарання. В Україні помилування здійснюється Президентом України (див. коментар до ст. 4 КВК).
5. Скасування вироку суду і закриття кримінальної справи — це одне із рішень, які приймають апеляційні (ст. 366 КПК) та касаційні (ст. 396 КПК) суди України. Зокрема, як зазначено у ст. 376 КПК, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 71, 72, 8, 9,10,111 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу. Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 347 КПК України, при розгляді справи в апеляційному суді є:
1) однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства;
2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;
3) істотне порушення кримінально-процесуального закону;
4) неправильне застосування кримінального закону;
5) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 367 КПК).
Відповідно до вимог ст. 381 КПК України для виконання ухвали апеляційного суду по факту скасування вироку суду і закриття кримінальної справи (ст. 377 КПК) справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 379 КПК України, після складання і оголошення повного тексту ухвали.
Як зазначено у ст. 4001 КПК України, касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 71, 72, 8, 9, 10, 111 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу. Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є:
1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;
2) неправильне застосування кримінального закону;
3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 398 КПК).
Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, може бути скасований або змінений і через однобічність, неповноту дізнання, досудового чи судового слідства або невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи (ч. 2 ст. 398 КПК).
Відповідно до вимог ст. 4003 КПК України для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п’яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 379 КПК України, — після складання і оголошення мотивованої ухвали.
Ухвали і постанови апеляційної і касаційної інстанцій набирають законної сили негайно після їх оголошення, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 402 КПК).
Проте слід мати на увазі, що постанови місцевих судів, винесені за результатами розгляду скарг, і ухвали апеляційних судів щодо цих постанов у касаційному порядку, визначеному частинами 2 статей 383, 386 КПК України, не оскаржуються, оскільки не перешкоджають подальшому провадженню в кримінальних справах (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 1 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»).
Разом з тим, як випливає з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суди апеляційної та касаційної інстанцій можуть скасувати судове рішення і звільнити особу від кримінальної відповідальності на підставі як матеріалів, що надійшли із суду нижчого рівня, так і нових, поданих учасниками судового розгляду або витребуваних цими судами.
6. Під давністю виконання обвинувального висновку розуміється закінчення встановлених у законі строків з дня набрання обвинувальним вироком законної сили, у зв’язку з чим засуджений звільняється від виконання призначеної судом міри покарання.
Строки давності виконання обвинувального вироку встановлені у ст. 80 КК України, а порядок їх застосування — у ч. 3 ст. 327 КПК України, а саме: суд постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від відбування покарання на підставах, передбачених ст. 80 КК України.
Постановлений судом вирок набирає законної сили у строки, що зазначені у ст. 401 КПК України, а ухвали апеляційної і касаційної інстанцій — негайно після їх оголошення, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 402 КПК).
7. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання див. коментар до ст. 130 КВК України та відповідну постанову Пленуму Верховного Суду України. Підстави та умови звільнення засуджених від відбування покарання встановлені у ст. 81 КК України, а порядок застосування — у ст. 407 КПК України.
8. Хвороба — порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовищ; недуга, захворювання (див. коментар до статей 116, 118 КВК).
Перелік захворювань, які є формальною підставою для порушення питання перед судом про звільнення засудженого від відбування покарання, встановлюється спільними наказами МОЗ України і ДКВС України.
У ст. 84 КК України визначені умови, за яких засуджений може бути звільнений від відбування покарання за хворобою, а у статтях 408—409 КПК України — порядок застосування такого виду звільнення. Зокрема, це питання розглядає суддя районного (міського) суду за місцем відбування покарання за поданням УВП, яка відає відбуванням покарання, та з урахуванням висновку лікарської комісії. Відповідно до ч. 3 ст. 411 КПК України, присутність у судовому засіданні представника лікарської комісії, що надала висновок про стан здоров’я засудженого, є обов’язковою. При цьому суд може звільнити засудженого як від покарання, так і його відбування. На постанову суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
9. Враховуючи, що разом зі змінами соціального життя закон також може змінюватись і доповнюватись, законодавець у статті, що коментується, вжив термін «інші