Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

У даному прикладі рекламний щит розміщений не на земельній ділянці, що підлягає продажу, і містить лише узагальнену інформацію про продаж (а не інформацію згідно із ч. 2 ст. 137 ЗКУ). Тому його розміщення не звільняє від обов'язку виконання вимог коментованої статті щодо розміщення щитів, що й не суперечить їй.

Незважаючи на законодавчу неврегульованість відносин із продажу земельних ділянок на конкурентних засадах, такий продаж фактично має достатньо велике поширення.

До частини третьої. Організатором земельних торгів є орган державної влади або місцевого самоврядування, уповноважений законом на продаж конкретної земельної ділянки (див. коментар до ч. 1 ст. 136 ЗКУ) або державний виконавець.

Перші дві категорії суб'єктів здійснюють продаж земельних ділянок, що знаходяться у власності відповідно держави та територіальних громад. До розмежування земель державної та комунальної власності слід керуватися п. 12 розділу X "Перехідні положення" ЗКУ.

Державна виконавча служба ("державний виконавець") здійснює примусове виконання рішень суду, які можуть бути постановлені щодо земельних ділянок різних форм власності (див. ЗУ "Про виконавче провадження" та "Про державну виконавчу службу").

Особою, що проводить земельні торги, є юридична особа, яка має ліцензію на про­ведення земельних торгів. Така ліцензія видається на підставі п. 58 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Що малося на увазі у коментованій нормі під поняттям "дозвіл" - незрозуміло.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії. Відповідно до ПКМ від 14.11.2000 №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", якою на виконання норм ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" затверджено перелік органів, що здійснюють ліцензування конкретних видів діяльності, органом ліцензування щодо проведення земельних торгів є Держкомзем України.

Між тим, на даний час відсутні затверджені у встановленому порядку ліцензійні умови провадження відповідного виду діяльності (їх існування вимагається ст. 8 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"). За таких умов діяльність із організації земельних торгів є унеможливленою.

"Суворість наших законів компенсується їх невиконанням". У Одеській області на підставі незаконних рішень обласної та міської рад було започатковано практику видачі "атестаційних посвідчень" на право проведення земельних торгів. Врешті-решт за втру­чання керівництва Держкомзему та Генеральної прокуратури України така практика була припинена. Між тим, Одеса - далеко не єдине місто, де сьогодні успішно продають земельні ділянки на земельних торгах. Як це не парадоксально, порушення закону дозволяє попо­внити бюджет і досягти різних позитивних соціально-значимих результатів.

До частини четвертої. Отримання повідомлення про продаж земельної ділянки на торгах обумовлює витрати часу, ресурсів зацікавлених потенційних покупців. Тому відмова продавця від продажу повинна бути завчасною і та публічно оголошеною. Закон встановив, що право відмови від проведення земельних торгів може бути реалізоване не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення з обов'язковою публікацією офіційної інформації про скасування земельних торгів із зазначенням причини скасування.

До частини п'ятої. Закону про порядок проведення земельних торгів на сьогодні немає. Однак це не заважає проведенню земельних торгав у регіонах на підставі прийнятих локальних нормативних актів, що врегульовують порядок проведення земельних торгів: див. наприклад Рішення Київради "Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в м. Києві" №810/3385 від 19.07.2005.

Законність реалізації земельних ділянок на земельних торгах, проведених на підставі наведеного та подібних йому локальних нормативних актів викликає сумніви саме з огляду на імперативність змісту коментованої норми та з урахуванням положень ст. 14 Конституції України про набуття права власності на землю "виключно відповідно до закону". Дана позиція втілена у рішенні КС України у справі про земельні аукціони від 11.11.2008 №25-рп/2008.

Показово, що, наприклад, у місті Харкові рішення міської ради про проведення земельних торгів було опротестовано прокуратурою, і протест було задоволено. Між тим, станом на 01.10.2006 в Україні на земельних торгах продано 891 земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 389,45 га, вартістю 421,7 млн. грн. (вартість 1 м2 склала 108 грн.).

Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

а) відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

б) якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки;

в) несплати в установлений термін переможцем земельних торгів належної суми за придбану земельну ділянку.

Загальна характеристика. ЗКУ вирізняє тільки три підстави визнання земельних торгів такими, що не відбулися. Перелік є вичерпним, що унеможливлює прийняття організатором торгів рішення про визнання земельних торгів такими, що не відбулися за будь-яких інших, не передбачених у коментованій статті підстав.

Визнання земельних торгів такими, що не відбулися, слід відрізняти від визнання торгів недійсними, що спеціально ЗКУ не регламентується. Оскільки торги є дією, "що спрямо­вана на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків", тобто правочином у розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України, вважаємо, що вони можуть бути визнані недійсними з будь-яких підстав, передбачених для недійсності правочинів (див. ст. 215 та ін. ЦК України). Водночас, відзначимо, що у правовій доктрині питання про те, чи можна визнавати торги правочином, є дискусійним.

До пункту "а". Відсутність покупців унеможливлює продаж земельної ділянки, тому те, що за відсутності покупців торги відбутися не можуть, сумнівів не викликає.

Наявність одного покупця нібито дозволяє відчужити земельну ділянку, проте згідно із законом є підставою для оголошення торгів такими, що не відбулися. За обраного підходу при реальній можливості