ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Філіп Джордж Зімбардо

Фредерік повідомив, що він і далі пишається тим, що зміг принести радість цим дітям, просто слухаючи їх і знаходячи час на спільну забаву[382].

На той час він ще міг задовольнити своє непереборне бажання охайності, «ніби прасуючи» свій мундир. Тобто після прання і сушіння він клав форму під фанеру під матрац, на якому тиждень спав. Він був єдиним військовим із складкою на штанях, і за це з нього кепкували, на що він не зважав: «тому що це моє, я не люблю бути обірванцем». Описує себе як перфекціоніста, який любить, щоб речі були «красивими, випрасуваними і чистими». Ця схильність була такою великою, що часом він «доводив до сказу дружину». На жаль, в Абу-Ґрейб, куди він приїхав на початку жовтня 2003 року, не було ані можливості, ані часу для охайності.

Одним з показників зразкової служби Чіпа Фредеріка для свого народу є численні, здобуті впродовж багатьох років нагороди. Серед них: медаль за досягнення (нагороджений тричі), медаль за відмінну поведінку в складі резерву (нагороджений чотири рази), медаль за службу національній обороні (нагороджений двічі), медаль за службу в резерві збройних сил із літерою «М», відзнака сержантського складу за вдосконалення вмінь, відзнака за службу в армії, відзнака за службу за кордоном (нагороджений двічі), медаль за участь у війні з тероризмом і експедиційна медаль за війну з тероризмом. Крім того, він мав отримати Бронзову зірку за ефективне вирішення інциденту зі стріляниною сирійського ув’язненого в Абу-Ґрейб, якою його не нагородили через оприлюднення зловживань. Ось лишень деякі зі зразкових характеристик цього військового, чому ж тоді військове керівництво назвало його «пройдисвітом»?

ПСИХОЛОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ[383]

Рівень IQ Чіпа, вимірюваний за стандартною вербальною й невербальною шкалою, міститься в середніх значеннях.

Особистість й емоційність також досліджували трьома різними тестами, і їхні показники також перебували в нормі. Чіп не виказував тенденцій ані до занадто позитивної, ані до негативної самооцінки. Як підкреслюється у висновках: «Результат оцінювання вказує на те, що пацієнт вважається морально доброчесною особою». Військовий психолог, що проводив цю діагностику підсумовує, що Чіп Фредерік не має «садистичних чи патологічних тенденцій». Такі висновки суттєво піддають сумнівам з’ясування поведінки «гнилим нутром» військового, як це просували захисники владних структур. Фактично диспозиційні пояснення взагалі не мають підстав.

Результати тестів вказують, що пацієнт потребує відносин з іншими людьми на засадах турботи і взаємодопомоги.

Виявляє схильності до поступливості, слухняності і примирливості, й потребує відносин, що забезпечать емоційну підтримку, любов і безпеку. Темперамент з найбільшою ймовірністю — мирний, і він старатиметься уникати конфліктів. Загалом намагатиметься не виказувати негативні емоції, щоб не образити інших. Проявлятиме надмірну потребу в безпеці, прив’язаності й опіці, через що, правдоподібно, почуватиметься ніяково наодинці. На цих характеристиках частково базується його тенденція слухатися і виконувати побажання інших, аби підтримувати відчуття безпеки[384].

Незалежне оцінювання особистості Чіпа Фредеріка, яке здійснив експерт з клінічної психології доктор Леррі Бойтлер, підтримує висновки військового психолога. По-перше, він зазначає, що «Результати оцінювання є вірогідними й дійсними показниками його [Фредеріка] актуального психологічного функціонування»[385]. Доктор Бойтлер підкреслює «Також потрібно зазначити, що немає доказів прогресування патології... [Він] не виказує поважних особистісних і психічних патологій».

Це означає, що Чіп зовсім не проявляє ознак психопатичної особистості, яка схиляла б його до жорстокості. Причини слід шукати в умовах його праці. Він також був «нормальним, здоровим пересічним», без шизофренії, депресії, істерії, і всіх інших важливіших форм психологічних патологій.

Проте Бойтлер висловлює занепокоєння, що, маючи такий перелік основних психологічних рис, Чіп не зможе бути добрим лідером в складних, вимогливих ситуаціях, якраз таких, з якими він зіткнувся в Абу-Ґрейб:

Ці [Фредерікові] симптоми радше перешкоджатимуть його можливостям реагувати на нові ситуації і можуть знизити його гнучкість і здатність адаптуватися до змін. Найімовірніше, він буде нерішучим, невпевненим і очікуватиме від інших допомоги в прийнятті рішень... Він шукатиме самоствердження, й нагород за свої зусилля, а під час планування сильно залежатиме від інших... Він легко піддається зовнішнім впливам, і через бажання «робити все правильно» з великою ймовірністю його контролюватимуть обставини, авторитети чи оточення.

Ці звіти переконливо демонструють, що старший сержант Чіп Фредерік був би чудовим «соціально-емоційним» лідером, але вже не аж так добрим «виконавчим лідером». Це розділення впровадили дослідники, щоб виділити два різні типи лідерства. Соціально-емоційний лідер дуже добре відчуває потреби учасників його групи і робить все, аби поліпшити якість членства в групі. Виконавчий лідер більше концентрується на формальних аспектах, визначає плани і стандарти, розподіляє завдання, і контролює виконання поставлених цілей. В ідеалі керівник має поєднувати обидва стилі, але зазвичай робота ділиться між кількома лідерами, кожен з яких є найкращим на своїй ділянці. У неоднозначних ситуаціях, із мінливими вимогами та за браку явних цілей, групам більше потрібно виконавче, ніж емоційне лідерство. Саме такою була ситуація нічної зміни в блоці 1А. Так само, як Чіп був чудовим лідером у попередніх умовах, у цьому новому складному місці він просто був не тією людиною.

Також було проведено оцінювання професійного вигорання Фредеріка. Він заповнював опитувальник щодо вигорання Маслач (МВІ), уявляючи в усіх деталях свою робочу ситуацію в Абу-Ґрейб. Ця методика ідентифікує три аспекти ставлення працівника до специфічних умов праці: емоційне виснаження, цинізм та особисту ефективність. Її створила Кристина Маслач (пригадайте героїню Стенфордського в’язничного експерименту). Відповіді пізніше оцінив та інтерпретував доктор Майкл Лейтер “в сліпу” (він не знав що оцінює відповіді Фредеріка)[386].

З висновків Лейтера, відповіді Чіпа за трьома вимірами складаються в нетиповий взірець. Зазвичай вигорання характеризується високим рівнем виснаження, піднесенням цинізму і зменшенням особистої ефективності. Чіп же показав низький рівень цинізму й оцінки власної ефективності, одночасно виказуючи крайнє емоційне виснаження:

Профіль вказує особу, яка відчуває крайнє виснаження, яке є головною ознакою вигорання. Ця оцінка описує емоційно висушену і хронічно втомлену особу. Особу, яка має недостатньо часу для відпочинку, не може освіжитися та відновити сили. Очевидним є те, що теперішній стан суперечить самоідентичності, за якою особа впорується з важливими вимогами, а зараз просто перевантажена обставинами... Підсумовуючи, цей профіль описує особу, яка через специфічні умови праці професійно вигоріла. За інших обставин вона була б продуктивним та ефективним працівником.

Дослідження з когнітивної психології засвідчують, що продуктивність у багатьох завданнях залежить від умов, як-от хронічний стрес і багатозадачність, що надмірно обтяжує психічні ресурси. За таких перевантажень страждають запам’ятовування, здатність вирішувати проблеми, ясність суджень і спроможність приймати рішення[387]. Я доводитиму,