Тепер твоя. Книга перша - Єва Басіста

Виконую прохання та на мить відчуваю себе лялькою.

- Адко, ти маєш її придбати, бо якщо цього не зробиш, то я на тебе в суд подам. Реально. Купляй, бо вона твоя.

- Думаєш? - розвертаюся до величезного дзеркала та розумію, що питання дурне. Дане вбрання для мене.

- Звісно… І я навіть знаю, куди ти його вигуляєш - до мене на тусу.

Хитаю головою. Мені внутрішня сором'язливість не дасть показатися в ній на людях.

- Я її куплю, - твердо кажу. - Хай буде, а там може дійсно колись одягну.

- Це правильно, -  жваво відповідає Діана. - Адо, я тут таке надумала…

Обертаюся до подруги. Мені не подобається її вираз обличчя – мабуть, щось гостре тримає на язику.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно