Українська література » Класика » Маруся Богуславка - Старицький

Маруся Богуславка - Старицький

Читаємо онлайн Маруся Богуславка - Старицький
другий

Двісті злотих...


Хто йде?


Охрім


Я!


Голос перший


Я!


Степан


На них ще ставлю сто!


Шляхтич перший


А я на все, додавши зверху двісті!


Панна перша (до Степана)


Ох, пане мій! Який огонь в очах,


Яка краса в завзятті необорім!


На мене пан хай ставить...


Степан


Що ж за те?


Панна перша


Подяка... що ж?


Степан


І тільки? Мало, мало!


Шляхтич перший


Взяла сліпа... Перун [7] її забий!


Ану, ще раз...


Голоси


Знов виграв пан, от штука!!



ВИХІД VIII



Ті ж і Сохрон.


Мурза встає і б'є в долоні. Вбіга два татарчати.


Мурза показує очима, один бере подушку, другий кальян.


Жид (мурзі)


Тут брат її, пресвітлий володарю,


І запаливсь як порох у тій грі...


Ой вей ферфал! * Впаде, напевно, в пастку.


Все нам сприя.


Мурза (ідучи до кімнати)


Ля ілляга аллах,


У-Могомед расуль аллах... ** Алейкум!!


Я золота не пошкодую...


Жид (маха на прислужниць)


Гіт. ***


Прислужниці несуть за ним кумис.


Сохрон


Гей, слухай-но... не знаю, як дражнити...


Жид підбіга.


Чи можна б тут мені купить коня?


Щоб взять під верх, а стомлених на повід...


Товариш мій другого візьме ще...


Жид


Ой лицарю вельможний, як не можна?


І румака, і огиря з Карпат,


І турського гонивітра Арапа,-


Я панові всіх ранком покажу,


І вибрати, напевно, буде з чого...


Сохрон


До ранку? Ні! Рушаю зараз я!..


Жид


У глупу ніч?


Сохрон


У глупу, так... От зараз


Бахметиків мені ти покажи.


Я й помацки коня пізнаю...


Жид


Добре...


А ліпше б тут підночувать...


Сохрон (нетерпляче)


От жид!


Кажу ж, що ні, що не зостанусь зроду,


А він своє...


Жид


Я падаю до ніг...


Вмить до послуг... (Повернувся йти.)


Сохрон (за ним)


Клади ж ціну помірну...



ВИХІД ІХ



Ті ж без жида й Сохрона.


Степан


Моя черга... Шість сотень злотих кіп!


Шляхтич перший


Накрив горбом... Ану, скачи, пся матір!


Голос перший


Ну й гра, як чорт...


Голос другий


А програє, як хлоп!


Шляхтич другий


Палений грач!


Охрім


Процвиндрив силу пеців!


Голоси


Дванадцять! Сім!!


Шляхтич другий


А в мене двадцять!


Голоси


Взяв!


Степан (блідий, тремтить, б'є кулаком)


А! Пекло! Гинь!!


Панна перша (заграє)


На мене став-но, пане!


Степан


Ей, к бісу! Геть! (Одпихає.)


Панна перша (набік, обходячи)


У, бидло!


Охрім


Став рівніш!


Дівчина (в українському уборі)


Хай пан не гра... Тут виграти не можна...


Степан (дико сміється)


Ага! Метці?


Дівчина


Не знаю... я мовчу...


Тільки не грай, он прислухають...


Степан. Пізно!..


Остатні ось дукати... Тілько три!


Голоси


Чи ж пан умер?.. Чи ставить що до кону?


Степан


Ось тут в руці! (Кида кості.)


Голоси


Аж двадцять три!


Шляхтич перший


Пан ма!


Шляхтич другий


Ха-ха-ха-ха! На це число й три пеца!


Охрім


Е, брате, зле! Якраз настав твій пас,


А ти спустив...


Степан


На посміх! Глум, та й годі!


(До себе.)


Що тут чинить? Фортуна надійшла,


Немає чим за хвіст її вхопити...


Ні шеляга... крім жовтяків шести...


В Сохрона б то позичити? Так зроду


На гру не дасть... та й мало з ним... А жид?


Кий біс!


Голоси


Що ж пан? Здоровий кін на столі!!


Степан


А! Пропадай! До пеців ще й коня!


Шляхтич другий


Чи добрий кінь?


Шляхтич перший (регоче)


З гори біжить за вітром?


Степан


Та, пане, тут такого скрізь нема...


Взяв з-під паші... дукатів з сотню вартий!..


Охрім


Степану я повірю...


Шляхтич другий


Ну, то йде!


Голоси


Сімнадцять! Ой?!


Степан (несамовито)


У мене двадцять двоє!!


Шляхтич перший


Ось двадцять три!


Охрім


Пропав турецький кінь!


Степан


Шельмовство! (Схоплюється.)


Шляхтич перший


Цо-о?


Охрім


Та то проклін до лиха...


Степан (чуло)


Ох, коню мій, товариш дорогий!


Не виручив... а виручав повсюди,


І я тебе, незрадного, продав


За мить одну пекельного завзяття!


А, сатано! На хвилоньку єдину


Їх одурить... І, може, все верну?


Щось серце рве і б'є в виски... Панове!


Дозвольте ще поставить ставок з п'ять.


Моє добро зашито все в саквах...


Не хочеться переривать...


Шляхтич перший


А хто


Поручиться за пана?


Степан (запальчиво)


Честь і гонор!


Охрім


Та ще і я!


Степан


Ой доле, виручай!


Грають тихо.



ВИХІД Х



Ті ж і Сохрон з жидом.


Сохрон


Так, коли хоч,- п'ять сотен польських злотих;


За другого ж не більш як сотен три...


Жид


Вельможний пан ласкавий, дуже мало.


Той кінь гнідий - під гетьмана... антик,


Ціни нема! Ой вей, як лицар сяде,


То закрасить Україну цілком!


Сохрон


Ти язиком не ляпай тут багато


І не бари часу мені... не дам


І шеляга тобі я більше... Хочеш -


Бери мерщій... Ось золото! (Висипа на руку.)


Жид


Ой-ой!


Хоч дешево... а пану маю скинуть,


Бо лицаря такого скрізь нема!


Сохрон


Ну, ну, не гай! Ось маєш всенькі гроші


За два коня...


Жид (лічить)


Так вірно!


Сохрон


А тепер


Скажи мерщій сідлати їх, бо їду...


Жид


Та, може б, пан спочив...


Сохрон (грізно)


Уб'ю, як пса!


Жид


Біжу! (Набік.) Нехай його мордує маму!


Сохрон

Відгуки про книгу Маруся Богуславка - Старицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: