Українська література » Інше » Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда

Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда

Читаємо онлайн Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда
(обратно) 67

Здається, що єдиний виняток (навіть у найважливіших міських центрах) становили ті, хто за природою свого ремесла потребував майстерності та істинного художнього пізнання. Один іспанський мандрівник, що у 1782 році опинився в Ріо-де-Жанейро, захоплювався прогресом, досягнутим шліфувальниками коштовного каміння, срібних справ майстрами, а також теслярами, зазначаючи, що їхні товари вже користуються значним попитом у районі річки Прата. На його думку, з часом це могло стати потужним джерелом збагачення. Кількома десятиліттями пізніше Спікс і Марціус також звертали увагу на те, що роботам цих майстрів не бракує смаку та довговічності. — Прим. авт.

(обратно) 68

«Diario de Juan Francisco de Aguirre», Anales de la Biblioteca, IV (Buenos Aires, 1905), p. 101; Dr. J. B. von Spix e C. F. Ph. von Martius, Riese in Brasilien, I (München, 1823), p. 133.

(обратно) 69

Йоганн Баптист Риттер фон Спікс — німецький теолог, філософ, а також фахівець з медицини та природничих дисциплін. У 1817—1820 роках приєднався до австрійської експедиції у Бразилії, у тому числі мандрував Амазонкою, разом з молодим ботаніком, натуралістом і етнографом Карлом Фридрихом Філіпом фон Марціусом. Результатом стало тритомне видання «Подорож до Бразилії».

(обратно) 70

Spix e Martius, op. cit., I, 132.

(обратно) 71

Ernesto Guilherme Young, «Esboço histórico da fundação da cidade de Iguape», Revista do Institito Histórico e Geográfico São Paulo, II (São Paulo, 1898), p. 89.

(обратно) 72

«Documentos Inéditos», A Esperança, Itu, 27.III.1867.

(обратно) 73

Томе ді Соуза (1503—1579) — перший генерал-губернатор Португальської колонії Бразилії. Зробив військову кар’єру в Африці та Португальській Індії. Зміцнив тодішню столицю Салвадор в умовах військової загрози від іспанських колоній.

(обратно) 74

Documentos Interessantes, XLIV (São Paulo, 1915), p. 196.

(обратно) 75

Margaret Mead, Cooperation and Competition among Primitive People (New York, 1937), p. 16.

(обратно) 76

Калдас Барбоза (1740—1800) — бразильський поет, спочатку робив військову кар’єру, потім став ченцем. У вищому світі Лісабона мав великий успіх як поет-імпровізатор меланхолійного спрямування.

(обратно) 77

Viola de Lereno: Coleção das suas cantigas, oferecidas aos seus amigos, II (Lisboa, 1826), n.º 2, p. 5 e seg.

(обратно) 78

Герберт Інґрем Прістлі (1875—1944) — північноамериканський історик, завідувач бібліотеки Бенкрофт у Берклі, видатний фахівець з дослідження колонізації Латинської Америки та історії Мексики, педагог.

(обратно) 79

Цікаво порівняти цю думку з ідеями португальського есеїста Антоніу Сержіу, котрі він висловив у передмові до книги Жілберту Фрейре «Світ, який створили португальці» (Ріо-де-Жанейро, 1940) як заклик до співвітчизників усвідомити своє колонізаторське покликання. На його думку, з давніх-давен погане функціонування будь-якої основної галузі промисловості Португалії змушувало португальців шукати на морі та закордоном тієї економічної рівноваги, якої не вистачало батьківщині. І саме в Бразилії португальці вперше знайшли сприятливе середовище для тих сільськогосподарських культур, що мають першочергове значення для підтримання життя. Такою культурою в усі віки була пшениця, а в нас у XVII столітті нею стала цукрова тростина. — Прим. авт.

Herbert I.Priestley, The Coming of the White Man (New York, 1930), p. 297.

(обратно) 80

Назва низки торговельних товариств у європейських країнах колоніальної доби (існували Голландська, Данська, Французька та Шведська Вест-Індські компанії). Основними напрямками діяльності була работоргівля, торгівля золотом, сріблом, хутром, кавою, цукровою тростиною, а також піратство.

(обратно)
Відгуки про книгу Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: