Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда

James Murphy, Travels in Portugal, through the Provinces of Entre-Douro e Minho, Beira and Além-Tejo in the years 1789 and 1790 (London, 1795), p. 208.

Вільгельм Людвіг барон фон Ешвеге (1777—1855) — німецький армійський офіцер і гірський інженер, архітектор-аматор. Оселився у Португалії, на замовлення корони збудував готичний Палац де Пена. Втік від французького вторгнення до Бразилії, де здійснив перше комплексне геологічне дослідження її надр.

Мезологія (екологія життєвих середовищ) — термін, запропонований А. Бертійоном у 1877 р. для вивчення довкілля.

Ґабріел Суареш ді Соуза (1540—1591) — португальський мореплавець і натураліст. Протягом 17 років життя у Бразилії написав трактат «Опис Бразилії» (1587 р.), де в енциклопедичній формі виклав відомості про флору і фауну країни, описав технологію вирощування бавовни та тютюну, а також докладно дослідив місцеві племена.

Вашку Фернандес Коутінью (1490—1561) — засновник бразильського штату Ешпіріту-Санту. Був одним з дванадцяти перших відкривачів-португальців, які досліджували та захоплювали землі, що пізніше стали Бразилією. Незважаючи на військовий фах, проявив себе талановитим управлінцем, будівничим і негоціантом.

Або були пристосовані до цих «цивілізованих» норм тільки поверхово, не занурюючись в їхню сутність, щось схоже на те, як, наприклад, актор, що грає роль, яка йому дісталася, або дитина, що декламує завчений напам’ять урок. Щось подібне відбувалося й у місцях розташування єзуїтських місій, де після вигнання священників індіанці в переважній більшості поверталися до своїх колишніх умов існування. — Прим. авт.

Недоброзичливий погляд для дикуна — неначе биття, бити його — означає його вбивати. Натомість бити негра — значить його виховувати (фр.).

Jean B. du Tertre, Hisíoire générale des Aniilles, n (Paris, 1667), p. 490.

Дуарте Коелью (1485—1554) — один із військових і адміністративних португальських керівників Бразилії, капітанства Пернамбуку. Йому приписують походження назви м. Олінда: начебто, піднявшись на плато, він скрикнув «Òlinda situacam para se fundar uma villa!» (Яке чудове місце для нового міста!).

Ніколас Кленардо (1495—1542) — фламандський філолог і мандрівник, один із найвідоміших гуманістів епохи Відродження, знавець і викладач грецької, арабської та івриту, прихильник мирного діалогу з арабським світом.

Себастьян Мюнстер (1489—1552) — німецький учений епохи Відродження. Був францисканським ченцем, пізніше став прибічником Реформації. Викладав єврейську мову, богослов’я та математику. Найвідоміша його праця «Cosmographia» (Базель, 1544) — чудове зведення історико-географічних і біологічних даних, взірець для тих, хто створював космографічні дослідження після нього.

Даміан ді Ґойш (1502—1574) — португальський мислитель-гуманіст, дипломат, перекладач, історик, композитор, мандрівник, зберігач Королівських архівів. За свої передові праці переслідувався інквізицією.

M. Gonçalves Cerejeira, O Humanismo em Portugal. Clenardo (Coimbra, 1926), p. 271.

«Офіційне повідомлення намісника Дона Фернанду Жозе ді Португал Дону Родрігу ді Соуза Коутінью, в якому йдеться про використання биків і плугів у культурі обробки землі, а також про використання відходів цукрової тростини без вмісту цукру як палива для печей і на цукрових заводах. Баія, 28 березня 1798 р.». – Anais da Biblioteca Nacional do Rio de Janeiro, XXXVI (Rio de Janeiro, 1916), p. 16.

Inventários e Testamentos,  X (São Paulo, 1912), p. 464.