Українське письменство - Микола Зеров

Подібно до «Рибалки» Гулака або до Гребінчиної «Полтави», «Антігона» Ніщинського значно довша од свого грецького ориґіналу.

Недалеко од Ніщинського одходять і переклади Старицького (1840—1904). Старицький з великими труднощами бореться з конкретністю української мови, з матеріальністю її словника і дуже часто в тій боротьбі зостається переможеним. Відомий свого часу анекдот, ніби в його перекладі з Шекспіра монолог Гамлета: «Быть или не быть, вот в чем вопрос!» перекладено словами: «Бути чи не бути, от в чім заковика», — дійсності, розуміється, не відповідає, але по-своєму доволі тонко окреслює ту небезпеку, що загрожувала в той час кожному перекладачеві на трудному шляху пристосування народної мови до архітворів європейського письменства.

(обратно) 29

В галицькій переробці п’єса так і називається: «Wesilie abo Nad cyhana Szmahajla nema rozumnijszoho».

(обратно) 30
Вірний пес стеріг господу, цілу ніч брехав, А на ранок пса побили: спати не давав! Другу ніч проспав як мертвий; в дім забрався злодій; А на ранок пса побили, щоб стеріг господи. (обратно) 31

Спить йогомосць опівдні, хоч і не ставав до праці; не спить Мартин, хоч цілу ніч робив. Панам можна, і навіть, як надміру, — їм не шкодить; поспати хоч трохи — негоже для вбогої челяді. Прокинувся йогомосць; Мартин, що все прислухався, клопочеться, б’єтся, як би йому краще догодити. Даремні силкування! Хто догодить панові? Як ліг, так і встав — невдоволений пан добродій. Все йому не до смаку: цілу ніч програв у карти. Все йому зле, бо програвся; коштовності віддав учора під заставу. Прийшов покупець з реєстром; треба заплатити, а нічим: сто київ Мартинові. Плаче Мартин у куточку: ач, упертий, сховався після батогів. Дали знову, вдвоє, — чому не дякує? Дякує Мартин і плаче. Розсердився пан… А Мартин? Як би йому по других киях не випали ще й треті!

(обратно) 32

С. О. Єфремов, що вперше вказав на значну художню вартість цих переробок-переспівів, наводить для доказу уривок з псалма 139 («Твій розум до мого — що небо без границь»). Прекрасні рядки трапляються і по інших псалмах:

Роздавиш гаспида і василиска ти, Застогнуть лев і змій від твоєї п’яти. І скаже Госпідь: він на мене сподівався, Я слобоню його: зо мною він спізнався. Попросить він чого, послухаю його; В пригоді буду з ним. Зажуриться чого — Я розведу журбу і од печалі збавлю, Прославлю дні його і дні до днів прибавлю, І двір його життя я раєм обсаджу, І всім моє над ним спасіння покажу.

Ці псалми Гулака — мало не єдиний в українській поезії зразок хорошого олександрійського вірша.

(обратно) 33

«Байка» («Був дід, що не ворчав…»), «Щука і Пліточка» («Rybka mała і szczupak»), «Скарб», «Гуси» («Baran dany na ofiarę»), «Даремна праця», «Ліхтар», «Перо й Каламар», «Рівчак і Річка», «Мішок з грішми», «Рябко й Зюзько» («Dwa psy»), «Лікар», «Два зайці-приятелі» («Przyjaciele»), «Чобіт» («Noga i bót»), «Горох» («Groch przy drodze», перекладений зі значними ампліфікаціями і в Гулака, в його «Солопії та Хиврі»), «Львиця» («Lwica і Maciora»), «Хазяїн і Теля» («Chłop і ciele»), «Ковадло і Молот», «Іван і Петро» («Nocni Stróże»), «Вівчар та Вівця», «Метелик і Комар», «Два маляри», «Орел та Сова», «Дурний та Розумний» (єсть переклад і в Гулака), «Пиво» («Wino szampańskie»), «Охотницька собака», «Бджола».

(обратно) 34
O wy, co wszystkie porzuciwszy względy, Za cackiem bieżyć gotowi w zapędy, Za cackiem, które zbyt wysoko leci, — Bajki wam niosę, posłuchajcie, dzieci.