Українське письменство - Микола Зеров

Перед курсом своїм проф. Грушевський поставив подвійне завдання: 1) дати перші відомості людині, яка тільки починає знайомитися з минувшиною, і 2) дати суцільний погляд на культурний розвій людності читачеві, уже знайомому з історичною книжкою. Як можна ці два завдання розв’язати одним заходом, не знаємо, — але проф. Грушевському, на нашу думку, це не вдалося. Його книжка вельми корисна для читача, котрий почуває вже потребу систематизації знання; для тих, що потребують ще перших відомостей, вона надто коротка, побіжно оглядає минуле, нічого не лишаючи в пам’яті.

На жаль, мало придатна вона і для школи. Автор, щоправда, і не ставив собі завдання написати підручник для гімназій, але в даний момент це єдина у нас книжка по всесвітній історії, котра в цьому напрямі може бути використана. Проте часть II, при деякому доповненні фактичним матеріалом з боку учителя, може лягти в основу гімназичного курсу історії в V і VI кл. Потреба підручника всесвітньої історії для середньої школи невідкладна, і було б дуже бажано, якби, випускаючи поширене видання свого курсу, проф. Грушевський взяв її на увагу.

1917

М. Коцюбинський. Іван Франко{47}
Реферат, читаний у чернігівській «Просвіті» р. 1908. Видавництво «Криниця». Київ, 1917. Стор. 32. Ц. 25 коп.

Випущена «Криницею» брошурка не являється, власне, ні біографією Франка, ні докладним оглядом його літературної творчості. Це коротенький реферат, виголошений перед непідготованою, очевидно, аудиторією, в якому автор лише дуже побіжно торкнувся деяких моментів життя Франка і оцінки його творів. Основним завданням своїм він поставив — заінтересувати слухача духовною істотою Франка, і тому, помимо літературного матеріалу, використовує і матеріал власних своїх вражень і споминів. В результаті — цільний і живий образ, може, не зовсім викінчений, трохи суб’єктивний, але милий, яскравий. Про літературну сторону говорить, розуміється, не приходиться: вона, як завше у Коцюбинського, артистична, своєрідна. З першої ж сторінки ви пізнаєте автора. «Не можу забути, — пише Коцюбинський, — одного образу, який врізався мені у пам’ять. Це було два роки назад, коли я востаннє бачився з ним. В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів сіті, як бідний апостол. Плів сіті і писав поему «Мойсей». Не знаю, чи попалася рибка в його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою». В цих трьох-чотирьох реченнях ввесь Коцюбинський; його м’який, ледве помітний гумор, його стриманість, його артистична і трохи кокетлива простота, така відома нам по останніх його оповіданнях. Читач повинен дякувати «Криниці» за цю книжку: в ній є і цікаві спостереження над Франком, його творчістю, і деякі рисочки, що здадуться для характеристики самого Коцюбинського.

Ця книжечка принесе певну користь і учням старших класів початкової школи в їх позашкільному читанні.

1917

Проф. М. І. Ростовцев. Давно минуле нашого півдня{48}
Переклав Л. Чикаленко; видало «Благодійне товариство по виданню загальнокорисних та дешевих книжок». Петроград, 1916. Стор. 48. Ц. 40 к.

Проф. Петроградського університету М. І. Ростовцев — учений широкого діапазону, котрому однаково удаються і широкі соціологічні нариси, і роботи з обсягу археології та мистецтва, і навіть популярні книжки. Ясний і легкий виклад, котрий нічого спільного не має з звичайним лоском професорської фрази, — є загальна прикмета всіх популярних його робіт; це робить ці праці — брошури і статті — вельми корисними для школи. В книжечці, назву якої ми виписали, автор розповідає давнішу історію наших степів, причому головним чином торкається питань про грецьку колонізацію і скіфів. Вся книжечка складається з 4-х глав: перша розповідає про дані археології, котрі дозволяють нам накреслити історичні образи скіфського побуту і побуту грецьких міст; автор докладно розказує про знахідки могили Солохи, Кульобського гробовища і Чортомлика, характеризує, оскільки це можливо, техніку цих знахідок; друга глава торкається побуту скіфів, третя — греків; четверта, і остання, малює нам занепад давньої чорноморської культури під ударами нових поселенців, що хвиля за хвилею пробивалися в наші степи з півночі (ґоти) і сходу (сармати і тюркські племена).

В книзі багато ілюстрацій: 28 на 40 сторінок тексту; виконано їх, як на наші часи занепаду друкарської техніки, дуже гарно. Переклад Л. Чикаленка зроблено гарною українською мовою, чистою і ясною. Єдине, що можна закинуть перекладникові, це назву книги: «Давно минуле»; здається, краще було б сказати: «Давнє минуле нашого півдня». Загалом беручи, українська школа повинна дякувати за переклад і д. Чикаленку, і видавництву, що визнало необхідність такої книжки. Книжка проф. Ростовцева являється дуже цінним придбанням для позашкільного читання молодших класів української гімназії.