Українська література » Інше » Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко

Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко

Читаємо онлайн Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко
Він поринутий у безмовні роздуми, бо творить думкою.

У храмах Шіви-Рудри практично не буває інших зображень, окрім шівалінґама — лінґи Шіви. Його витесують із каменю і вміщують углиб темного закутка. А над лінґою підвішують діряву посудину, з якої постійно капає вода. Шівалінґам, як правило, зображається разом із йоні (укр. лоно) — кільцем при його основі. Йоні символізує жіноче начало — шакті (досл. «сила»). Вона символізує пробудження чоловічого творчого начала.

Споруда атомного реактора на острові Тромбей біля Бомбея (нині офіційна назва — Мумбаї) точно відтворює форму шівалінґама. Бо Шіва-Рудра, за уявленнями індійців, панує над енергією Всесвіту, саме від нього залежить її творча або руйнівна могуть.

Давньоіндійська філософія мовить, що все суще складається з найдрібніших часток, що ці частки перебувають у безперервному русі. Ритм цього руху обумовлює життя і зміни матерії. А найкращим способом вираження ритму є танок. І тут Шіва-Рудра постає втіленням Натараджі — «Царя танцю». Він утілює в своєму танці ритм обертання планет на небозводі, ритми пульсування крові й припливів енергії, тобто всі ритми світотворення.

Тому невипадково, що ім’я Рудри, цього верховного ведійського, а згодом верховного індуїстського божества Шіви, широко відбилося в індійських іменах, назвах і важливих соціальних термінах. Це, насамперед, численні царі з іменами Рудрадева, Рудрасена, <278> Рудраварман, Рудрасінха, Рудрадаман тощо, які правили з початку І тис. і до ХІІІ ст. Щодо імені Рудрадаман, то давні джерела мовлять, що воно належало шакському, тобто скіфському правителеві, котрий правив в Західній Індії в ІІ ст. З чого випливає, що й шаки-саки, як називали скіфів індійці та іранці, поклонялися Рудрі. А оскільки середньоазіатські саки споріднені з причорноморськими скіфами, то є підстави вважати, що Рудрі напевне поклонялись і скіфи. Давні джерела знають і шакську принцесу на ім’я Рудрадграбгаттаріка, що стала дружиною індійського царя кінця ІІІ ст. (Varadapande, 62). У ХІІІ ст. джерела знають царицю Рудрамбу (DI, III 284). Сама дружина Рудри звалася Рудрані, тобто «Рудрина». Саме на означення її найбільше імен з компонентом Рудра: Рудра — «Яра», Рудрамба, Рудрамбіка — «Гнівна мати», Рудрапрія — «Улюблениця Рудри» (санскр. priya споріднене з укр. приязнь, приємний), Рудрапатні — «Дружина Рудри» (санскр. patni споріднене з укр. пані), Рудрасундарі — «Красуня Рудри», Рудракалі — «Гнівна й Чорна», Рудрачанді — «Ревуча богиня», Рудрабгайраві — «Гнівна й страхітлива» тощо (HN, 345).

Крім того, елемент Рудра входить і в імена інших богів. Рудрарі, «Ворог Рудри» має Кама, бог кохання, якого спопелив у гніві Шіва своїм третім оком, коли той нишком пустив у Шіву любовну стрілу; Рудраґарбга, «Плід Рудри» — бог Аґні; Рудрасута, «Народжений Рудрою», Рудратаная, «Нащадок Рудри» — Сканда, син Шіви-Рудри, бог війни; Рудрасакха, «Приятель Рудри» — бог багатства й охоронець земних скарбів, обоє живуть у Гімалаях.

В «Океані сказань» кашмірського поета Сомадеви (ХІ ст.) згадуються купець Рудра, брахмани Рудрасома та Рудрашарман (Серебряков, 214). У ІХ ст. жив дослідник і теоретик давньоіндійської поетики Рудрата; вішнуїстський поет Рудрабгатта жив наприкінці ХІІ ст.

Рудра-Хімалая — гірський ланцюг на північних відрогах Гімалаїв, де бере початок священна Ґанґа, яка спустилася з небес на землю завдяки Шіві-Рудрі.

Рудравас, «Обитель Рудри» — назва гори Кайласа в Гімалаях, де, вважається, живе Шіва. Рудравас також — друга назва Варанасі (Бенареса, Каші), визнаного центру індуїзму, одне зі священних індійських міст.

Рудраварта й Рудракоті — назви місць прощі, де, вважається, можна омитися в священних водах, змити всі гріхи й урятувати від усіляких лих свій рід (АП, 177). Рудрамарґа, «Шлях Рудри» — священне місце, в якому той, хто <279> постуватиме лише один день і одну ніч, досягне царства Індри — сварґи. Рудрапраяґа, «Праяґа Рудри» — священне місце, де ріка Мандакіні зливається з Ґанґою.

«Рудрахрідая» і «Рудракша-джабала» — назви двох упанішад, які пояснюють і трактують прихований зміст вед; перша з них відноситься до «Самаведи» («Веди наспівів»), а друга — до так званої «Чорної Яджурвади» (Сыркин, 16).

Рудракша, «Око Рудри» — священне для індусів дерево (Elaeokarpus ganitrus). З його твердих ягід або кісточок, що нібито утворилися зі сліз Рудри, роблять чотки — їх шанувальники Шіви-Рудри носять на руці, шиї, голові (Мукундорам, 225). Рудравіна, «Віна Рудри» — первісно двострунний, потім чотириструнний щипковий музичний інструмент, що його мусульмани після приходу в Індію називали рубаб (Там же, 193). Рудрабгумі, «Земля Рудри» — місце на березі ріки, де спалюють небіжчиків, шмашан.

У зв’язку з тим, що печеніги й половці виявляють спорідненість із раджпутами, а між Україною і Раджастханом є численні топонімно-гідронімні паралелі, слід зазначити, що культ Шіви-Махадеви — найпоширеніший у раджпутів, як і культ пов’язаних із ним богинь-матерів. Раджпути частіше називають Шіву Махадев — «Великий бог». І Шіву, і Вішну вони називають іще Бгаґван, тобто «Бог». Ван в імені Бгаґван — суфікс, той же, що і в слов’янських іменах Радован, Милован, Іван-Йован тощо, а санскр. bhag споріднене зі слов. бог.


14. Талапінда

«Реестр Запорожского войска 1756 года» подає цікаве козацьке прізвище — Талапінда. Його тут мають 7 козаків, що служили в різних куренях: Талапінда Іван і Талапидро Василь (Іванівський курінь), Талапінда Семен (Канівський курінь), Талапінда Дмитро (Кушівський курінь), Талапінда Павло (Платніровський курінь), Талапінда Хома (Титарівський курінь), Тала Пінда Юхим (Уманський курінь; РЗВ, 28, 30, 52, 80, 90, 96).

Як бачимо, п’ять прізвищ мають форму Талапінда, одне — Тала Пінда. Що, очевидно, має засвідчувати двокомпонентність його. Ще одне прізвище має форму Талапидро. Та оскільки в тому ж Іванівському курені фіксується і прізвище Талапінда, яке апробується такими ж прізвищами в інших куренях, то форму Талапидро слід вважати помилковою, викликану хибним чи неуважним написанням. Правильною формою прізвища для всіх носіїв мусить бути Талапінда.

Судячи з усього, прізвище Талапінда справді складається з <280> двох компонентів, а саме: Тала + пінда. Якщо це так, то

Відгуки про книгу Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: