Сім драконів для Білосніжки. Таємниці Сніжної академії 1 - Галлея Сандер-Лін

— Це с-справді зробила я?! — Сніжка очманіло дивилася на затихаючий хоровод дрібних білих крупинок, які поступово танули в повітрі.

— Саме ти, — підтвердив магістр.

«Він каже правду? — звернулася Сніжана до дракониці як до істини в останній інстанції. — Це ми з тобою зробили? Ти поділилася зі мною силою?»

«Сила не належить лише мені, вона наша з тобою, загальна, ти просто поки не вмієш нею користуватися, — охоче відгукнулася її драконяча половина. — Все це зробила ти, а я лише трохи допомогла збалансувати енергетичний потік, аби ти тут все не рознесла».

«Дякую тобі, рідна!» — Сніжка була у нестямі від радості.

«Та чого вже там…» — буркнула дракониця, яка, здається, була трохи збентежена таким яскравим проявом емоцій своєї людської половини.

Шкода, звичайно, що Сніжа не зовсім зрозуміла, як все сталося, і не запам'ятала відчуттів, що передували викиду магії, тому так просто повторити «експеримент» навряд чи зможе. У пам'яті залишилися тільки гнів і обурення на хтивого дракона, а далі... Але нічого, це тільки початок! Може, все вийде, якщо знову щиро на когось розсердитися чи…

— Сіє Невер, — відволік від роздумів голос Себа, — я розумію вашу радість, але свято незабаром закінчиться, і ми зобов'язані повернутися в зал до того, як завершиться останній танець…

Сніжа не знала, чи останнім був танець, коли вони із Себастьяном увійшли до бального приміщення, але тішило те, що їм вдалося встигнути приєднатися до решти присутніх до закінчення свята. Невідомо, чи пройшла їхня відсутність непоміченою, але поява викликала пожвавлення серед драконів, які стояли поряд (таке собі угруповання Невервалів), навіть не думаючи танцювати, і зацікавлено поглядали у бік дверей, через які увійшли Сніжка з наставником. Об'єднувало цих лускатих те, що всі вони прилипли поглядами до Сніжаніних губ. Однак у кожного із шістьох була різна реакція.

Володар виглядав задоволеним, радник задумливим, генерал втішеним, ректор іронічним, заступник ректора насмішкуватим, а от декан роздратованим. Всі брати одночасно подивилися саме на нього, а п'ятий до того ж посміхнувся, через що шостий спохмурнів іще більше. І тоді Сніжа згадала слова чорно-бурого про те, що Севар не полюбляє ділитися та сподівається першим заволодіти останньою драконицею, і зрозуміла: йому не вдалося сьогодні її зачарувати і поцілувати (помада-то на місці), а братики його із цього приводу із задоволенням потролили. Здається, сьомого вони взагалі не брали до уваги, а дарма. Ото буде потіха, якщо молодшенький утре їм усім носа!

Закінчивши насміхатися з декана, дракони знову перезирнулися саме у той момент, коли церемоніймейстер (чи як тут називається місцевий тамада?) оголосив останній танець. Зважаючи на все, вони вирішували, хто ж запросить потенційну наречену. Сніжка, яка не чекала такого неабиякого ажіотажу до своєї скромної персони, занервувала, особливо тоді, коли владний погляд Юнара охолодив запал інших. Ні-ні-ні, вона не готова знову наближатися до цієї брили льоду в людській подобі, що називає себе володарем, принаймні не сьогодні.

— Як дивитеся на те, аби вшанувати своєю увагою єдиного та неповторного наставника? — раптом врятував Себастьян і, не чекаючи згоди підопічної, повів її в танці.

А Сніжа й не думала сперечатися, цей несподіваний порятунок був тільки на руку. І як же їй сподобався ображений вираз обличчя першого Неверваля, який, мабуть, зовсім не очікував, що хтось наважиться перейти йому дорогу. А лис ніби не помічав, що його пронизали крижані блискавки з очей правителя.

— Мені здається… чи ти йому за щось мстишся? — прошепотіла дівчина партнеру.

— Ти маєш рацію, тобі просто здається, — відгукнувся наставник, який чи не наспівував, настільки гарний у нього був настрій. — Не століттями ж мені ходити за тобою тінню, відмовляючи собі в розвагах. Маю право трохи розслабитись і, як кажуть на Землі, «відтягнутися». Чи ти проти? Хочеш потанцювати з ним?

— Ото вже ні! — жахнулася Сніжана і міцніше вчепилася в перевертня. — У мене ледь язик не відвалився, коли він до мене наблизився. Хоча завдяки його ж магії мені потім полегшало.

— От бачиш, тепер ти переконалася, що драконяча сила може полегшити симптоми, — Себ від душі крутанув Сніжку. — Тим більше у тебе причин не відкладати спілкування з братами і настільки швидко, наскільки можливо, перейти до поцілунків. Це в твоїх же інтересах, «сестричко».