Книга імен - Джил Грегорі

Є повідомлення, що дана особа перебуває заразу Нью-Йорку. Може подорожувати літаком, потягом або найманим автомобілем. Прохання затримати й негайно зв'язатися з Управлінням поліції у Вашингтоні, округ Колумбія.

Офіцер Конрад натиснув клавішу «Відправити» й відіслав бюлетень розшуку до Управління поліції Нью-Йорка та до Агентства безпеки на транспорті для негайного розповсюдження в усіх аеропортах Нью-Йорка та Нью-Джерсі.

«Щойно їхні відділення зв'язку поширять бюлетень, — сказав собі Конрад, — знайти Шепарда буде лише питанням часу».

евіде, — голос Йаелі звучав різко від хвилювання: вона побачила його ошелешення. — Із ким ви говорили? Що вам сказали?

Він похитав головою, ніби не міг утямити, і рот його розтулявся й стулявся в такт зі стисканням зубів.

— Скажіть, що сталося? — Вона схопилася зі стільця, відволіклася від перегляду новин Сі-ен-ен, у яких сповіщалося про одну катастрофу за іншою. Йаель хотіла дізнатися, що примусило Девіда пополотніти.

— Єва померла.

— Хто ця Єва?

— Моя хатня робітниця. Її вбили — у мене в домі.

Він на мить примружився й побачив очі з важкими повіками та втомлену усмішку сумлінної жінки, яка останні сім років до блиску вичищала його помешкання. Девід розплющив очі й упритул подивився на Йаель. — Мене розшукує поліція.

— О Боже! — Вона вся наструнчилася. — Коли знайшли Єву?

— І гадки не маю. Мені дзвонив Том Мак-Інтайр, у нас спільний кабінет в університеті. Поліцейські з'явилися з ордером на обшук і перерили геть усе в мене в столі, їм відомо, що я в Нью-Йорку. — Шлунок зануртував, як від нудоти.

— Тоді ми не можемо чекати до ранку — треба негайно їхати до аеропорту Кеннеді, пройти паспортний контроль, перш ніж вашими фотографіями обліплять там усі стіни.

Девід нестямно втупився в неї, від пережитого шоку він досі не міг ясно мислити.

— Перш за все мені належить піти до поліції...

— Ні. — Йаель штовхнула його на стілець. — Подумайте як слід, Девіде. Той, хто вбив Єву, найвірогідніше шукав вас. Якщо ви зв'яжетеся з поліцією, вам не дозволять виїхати з країни, доки не заарештують убивцю.

Девід розумів, що вона має рацію. Проте вагався.

А Йаель уже пакувала свої речі. Рухалася вона хутко та вправно.

— Нам доведеться провести в аеропорті цілу ніч, тому я зараз швиденько сполоснуся під душем, а ви спакуйтеся.

Двері ванної кімнати зачинилися за нею, а Девід заметався по кімнаті, намагаючись упорядкувати думки.

Це я винен, я попросив Єву зустрітися з Ділоном у мене. Однак Ділон сказав, що вона пішла ще до його приходу. І забула поставити на місце пилосос...

Таж вона була вже мертва, — збагнув Девід. Він завмер на місці, втупився у вікно незрячими очима.

Але чому Ділон не знайшов її тіла?

Девід обливався потом. Ділон і вбивця розійшлися просто чудом, у лічені хвилини. Ділон — саме та людина, яка могла б допомогти поліції...

Таж Ділон виїхав із країни, — раптом пригадав він.

Серце в нього впало. Ділон — його найкращий друг. Його могли б убити разом із Свою. Бо полюють на мене?

Девід розкрив рюкзак, кинув на ліжко, зібгав сорочку, яку надягав учора, і запхав її всередину. Раптом мерехтіння на телеекрані привернуло його увагу, він схопив пульт і ввімкнув звук.

— Тут, в Арізоні, вітер змінив напрямок, — сповіщала довговолоса репортерка. — Уже вигоріли сотні тисяч акрів, і пожежі розповсюджуються в напрямку Флаґстаффа, оминаючи контрпожежі, якими планувалося їх загасити. Нанівець зводяться всі колосальні зусилля вогнеборців, котрі безперервно, протягом тридцяти шести годин намагаються подолати пожежі. Служба шерифа попереджає, щоб мешканці приготувалися до невідкладної евакуації в разі потреби. З вами була Діна Ландау, наживо з Флаґстаффа.

Відчай охопив Девіда. Адже Мередіт кричала щось там про лісові пожежі, а він пропустив повз вуха.

Гатчеві доведеться вивозити їх звідти, і Девід добре розумів, що це означає. Іще багато років тому, коли був їхнім охоронцем, Гатч навчив його, що коефіцієнт небезпеки незмірно зростає при переїзді з місця на місце.

Він раптом відчув нагальну потребу почути знову голос Стейсі. Ще раз — перш ніж завтра вранці відлетить його літак.

Є одна річ, про яку він їй не встиг сказати. Мередіт вихопила телефон раніше, ніж він мав нагоду.

Тільки один раз, до його виїзду з країни, до кінця світу, йому необхідно запевнити Стейсі, що він любить її понад усе.