Небесний Легіон - Наталія Глушко

Вже через пів години велика балія з гарячою водою, яку поспіхом принесли Гутор і Дор, стояла посеред кімнати. Знявши з себе брудну одежу , пояс з мечем і срібні кинджали Лорін занурився в воду.
  — Важко жити, шкода вмерти— пробурмотів принц і прийнявся змивати з себе бруд, піт і кров хуліганів.

—Могли ж засранці жити-поживати і добра наживати, але ж ні, похуліганити захотіли. Ну хуліганьте тепер на дні «яру мерців» за містом. Це називається “хто до нас з тим за тим, той від того і тогоˈ”.

З цією думкою принц виліз з балії, витерся рушником далеко не першої свіжості і бухнувся на постіль. Після кількості вжитого алкоголю йому здавалося, що ліжко живе власним життям, а саме, обертається навколо власної осі.
 З цією думкою Лорін провалився в глибокий сон.