Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич

Довго не могла заснути. Думала про Гната, до кінця осмислювала те, що сталося, прислухалася до власних почуттів, а коли все ж таки провалилася у важке забуття, то побачила Х'ярго: начебто він стояв у дверях і дивився на неї.

Схопилася, злякано таращачи сонні очі, але отвір був порожній. Виглянула з кімнати:  Х'ярго спокійненько спочивав на своєму ліжку. Тканина, яка покривала його могутнє тіло, відкинута вчора, у тому ж стані і залишалася. Ні, не схоже, щоб вампір піднімався.

Веда зачинила двері і переодяглася у свій одяг – так вона почувала себе впевненіше. Який сенс сидіти у цьому підвалі? Вона і без того втратила почуття часу і не знає, ранок уже чи ще ніч. А до всіх інших неприємностей ще й головна біль   додалася. Ниюча, нудотна біль... Краще вийти назовні. І непогано було б випити кави. А то зараз  набіжать служниці і почнуть їй всіляко догоджати. Та й Дорліс, напевно, скоро з'явиться – братика провідати і   з'ясувати, чи вдалося кудись просунутися.

Веда залишила графін з водою, а тацю з незайманою вечерею прибрала під стіл – при погляді на їжу її починало нудити.

Вона зірвала зі спинки стільця куртку, але та вислизнула з її пальцем і впала на підлогу. Щось глухо стукнуло.