Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Террі Гудкайнд
— Так яка ж у всьому цьому роль живих?
— Ми підтримуємо порядок в хаосі, відокремлюємо світло від темряви, любов від ненависті, добро від зла. Ми — в точці рівноваги. Ми — качки, які плавають у ставку.
Повітря над нами — Творець, глибини під нами — Володар. Душі, що прийшли від Творця, перетворюються в нашому світі в живих створінь, а коли вмирають, спускаються в світ смерті. Але це зовсім не означає, що це зло. Це ми визначаємо це як зло. Володар — як тина на дні ставка. Духи померлих знаходяться всюди, і в самих глибинах хаосу і ненависті, що панують біля Володаря, і біля світла Творця. Надія живих — провести вічність в теплі цього світла. Це ми, живі, поділяємо і визначаємо світи по обидві сторони життя.
Магія — той елемент, який дозволяє світу живих підтримувати такий порядок речей. Магія — центр рівноваги. Володар бажає поглинути світ живих, щоб запанувати. Однак, щоб досягти цього, йому потрібно знищити магію. Але в той же час, щоб перемогти, він змушений використовувати магію, щоб порушити рівновагу.
Річард намагався зберегти ясність думки, щоб не заплутатися остаточно.
— І чарівники можуть вплинути на цю рівновагу? Абатиса як і раніше нависала над ним. Вона підняла палець.
— Так. Ти володієш обома сторонами магії. — Її усмішка зникла, і у Річарда перехопило подих. — Саме тому ти дуже небезпечна людина, Річард. У тебе є обидві сторони дару. Ти можеш відновити або зруйнувати завісу. Існують нормальні, хороші люди, які, дізнайся вони, що ти собою являєш, миттєво вб'ють тебе з остраху, що ти здатний чисто випадково, якщо не свідомо, погубити всіх нас.
— А ви? Ви — одна з них?
— Будь я одна з них, навряд чи я стала б допомагати твоєму батькові роздобути Книгу Зниклих Тіней. Твоє втручання усунуло навислу загрозу, але при цьому зачепило магію врат, тим самим збільшивши і без того чималу небезпеку. Це ризик, на який я змушена була піти, тому що, якби я цього не зробила, наслідки були б катастрофічні. Але якщо те, що тоді сталося, не виправити, подальша катастрофа буде ще страшнішою.
— Що це за завіса? І де вона?
Абатиса простягнула руку і постукала Річарда по лобі.
— Завіса всередині тих, хто володіє магією. Ми її хранителі. Саме тому рівновага настільки важлива для володіючих даром. Коли завіса рветься, рівновага порушується. І чим більше порушується рівновага, тим сильніше рветься завіса.
Творець править у своєму царстві. Володар — у своєму. Володар потребує Творця, щоб отримувати душі живих, Творцеві потрібен Володар, щоб життя поновлювалася. Завіса ж зберігає рівновагу. — Обличчя її стало похмурим. Подібна точка зору багатьма сприймається як єресь. Вони бачать у Володареві лише зло, яке потрібно знищити. Але подібне діяння тут же призведе до зворотного — все життя впаде, як піщана дамба, змита водою.
— В порядку цікавості хотілося б дізнатися, якщо я володію обома сторонами магії, то в чому моя сила?
— Більшість чарівників володіють цілком певними здібностями.
Деякі є цілителями, деякі можуть робити різні предмети, рідше зустрічаються пророки. Але найбільш рідкісні — бойові чарівники. Їх не було вже три тисячоліття. Поки не народився ти.
Річард витер об штани спітнілі долоні.
— Мені це не подобається.
— Бойовий чарівник володіє двома врівноважуючими одна одну здібностями. Перша в тому, що він може прорвати завісу і викликати руйнування і смерть, війну. А друга — магія, необхідна для боротьби з силами Володаря.
Те, що ти бойовий чарівник, зовсім не означає, що ти — зло, Річард. Багато борються заради порятунку тих, хто беззахисний. Це означає, що людина зацікавлена у захисті невинних, — «Істинно буде народжений той, хто може покінчити з Володарем. Камінь він, кинутий у ставок, він відзначений долею і полум'ям. Тільки прихована в темряві дорога обранця», — процитував Річард.
Абатиса зігнула брову.
— Для людини, яка насміхається над пророцтвами, ти непогано підкований.
Знаєш основне. Якщо я, звичайно, не зовсім вижила з розуму, то, на мою думку, ти обранець.
Річард кивнув, відчувши раптом шрам на грудях.
— Ви хочете сказати, що моє життя обумовлене? Що я просто повинен прожити його так, як передбачено?
— Ні, Річард. Життя не визначене. Пророцтва кажуть тільки, що у тебе є певні можливості. Ти володієш здатністю впливати на події. Саме тому тобі так важливо вчитися. І найголовніше — навчитися приймати себе таким, який ти є. Якщо ти цього не навчишся, то нанесеш непоправної шкоди тому, що для тебе життєво важливо, що невід'ємно від тебе, — свободу волі. Якщо будеш діяти, не відаючи, що твориш, то ввергнеш себе і нас в хаос. Коли ти народився, я зберегла тобі життя тому, що в тебе є потенціал творити добро. В тобі — надія життя. Але поки ти повністю не приймеш обидві сторони своєї магії, ти небезпечний для всього живого.
Річарду відчайдушно хотілося змінити тему. Йому здавалося, що на нього валиться брила каменю.
— Що таке Камінь Сліз? Абатиса злегка смикнула плечем.
— У світі мертвих він представляє собою велику силу. У нашому світі це об'єкт, що володіє могутністю, яка представляє цю силу. Камінь Сліз — це гиря, що утримує Володаря в тому безмежжі, звідки його вплив не страшний світу живих, бо він урівноважений.
— Отже, раз Камінь тут. Володар вільний?
— Якщо б це було так, ми всі були б вже мертві, м-м? — Вона запитально підняла брову, але Річард промовчав. — Камінь — лише одна з печаток, замикаючих Володаря. Є й інші, які як і раніше цілі. Поки що магія утримує його внизу. Однак Камінь Сліз може порушити рівновагу, розірвати завісу і випустити Володаря на свободу, якщо в цьому світі ним неправильно скористається такий, як ти.
