Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич

– Люба, ти добре почуваєшся?

– Чудово. Я в абсолютно здоровому глузді...

– А хто цей далекий родич? 

– Це Х’ярго, він... з іншої країни... 

І нічого більше не пояснюючи, Веда вийшла з кабінету.

– Сьогодні опівночі, – повідомила вона Х’ярго, який чекав на неї за дверима,  – А тепер ходімо, треба поговорити з іншими.

У приймальному покої, під пальмою вже зібралися всі учасники групи.  Вони мовчали, дивлячись на неї з очікуванням і щосили намагалися робити скорботні обличчя. Веда радше відчула, ніж побачила, що це не так. Але вона не могла звинувачувати своїх друзів у байдужості, бо навіть у власних відчуттях не могла розібратися.

Квадратний годинник на стіні показував половину восьмої ранку.