Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Террі Гудкайнд

— Так, сьогодні ввечері.

Келен вилізла на дах воза. Галійці вже стояли строєм і чекали її промови. Попереду — командир Райан і його помічники. Келен задумливо дивилася на зовсім юні лиця навколо себе. Невже їй доведеться кинути в бій цих хлопчиків?

Але вибору немає.

«Мама, мама! — Подумала Келен. — Невже заради цього жорстокого уроку ти народила мене від Вайборна?»

— Боюся, що в мене для вас тільки одна хороша новина, — почала вона, звертаючись до вишикуваного війська. — З неї я і почну, тоді вам легше буде вислухати все інше. Слухайте всі: ваша королева не загинула в Ебінісі, і її не захопили в полон. Їй вдалося втекти. Цірілла жива!

Галійці, затамувавши подих, чекали, що ще вона скаже, Після деякого замішання до них дійшло, що вона власне сказала. Цірілла жива! І всі почали кричати, стрибати, розмахувати руками, обійматися, у деяких на очах з'явилися сльози радості.

Келен мовчки спостерігала цей сплеск буйних веселощів. Їй не хотілося їх зупиняти. Вона навіть відчула себе зайвою при вигляді такої бурхливої радості за свою єдинокровну сестру. Не відразу знайшла вона в собі рішучість перервати загальне тріумфування. Командир виліз на дах воза і став поруч з нею.

— Ну, досить, вгамуйтеся! — Крикнув він. — Не ведіть себе, як діти. Що про вас подумає Мати-сповідниця!

Шум нарешті вщух, але багато хто все ще радісно усміхався. Райан шанобливо відступив назад, даючи слово Келен.

— Народ Ебінісії, — продовжувала вона, — не зміг уникнути нещастя. — Всі разом замовкли. Нависла дзвінка тиша. Ніхто більше не посміхався. — Серед жертв різанини у кожного з вас були рідні, кохані або друзі. Вони загинули від руки тих, хто зараз там, за цим перевалом. Серед убитих були і ті, кого я знала. Цієї ночі я вирушила в табір ворогів… Мені треба було оцінити обстановку і спробувати вмовити їх розійтися по домівках. Але ці люди не бажають займатися нічим, окрім війни, вони не зупиняться ні перед чим, їх мета — підкорити чужі країни, вони присягнулися знищувати всіх, хто відмовиться до них приєднатися. Ебінісія відмовилася це зробити.

Крики обурення були їй відповіддю. Келен піднесла голос, щоб її могли почути всі:

— Вбивці ваших рідних і друзів називають себе Імперським Орденом. Вони не борються за якусь певну країну. Вони воюють, щоб підкорити всі країни. Вони не підкоряються нікому — будь то королева або Рада. Вони самі собі закон. У цьому війську переважно д'харіанці, але є там і воїни з інших земель. Я бачила серед них кельтонців.

Гомін обурення почувся в натовпі. Келен витримала паузу і продовжувала:

— Серед них є й інші. Наприклад, я бачила там галійців. — На цей раз вона почула сердиті вигуки: «Цього не може бути, це якась помилка!»

— Я бачила їх на власні очі! — Знову настала мертва тиша. І вона заговорила, знизивши голос:

— Я сама хотіла б, щоб це було не так, але, на жаль, це правда. До нашого ворога приєдналися вже багато воїнів різних народів.

Їх союзниками може стати і ще більше людей — заради того, щоб брати участь в переможній війні, заради того, щоб прийняти їх новий порядок, заради почестей, влади, просто заради здобичі. Неподалік звідси знаходиться місто Селліон. Скоро Імперський Орден зажадає від цього міста покори і підтримки, інакше воно теж буде знищене. Якщо не зупинити загарбників, вони приречуть на руйнування і загибель наші міста і села. Вони завоюють всі Серединні Землі. Я прямую в Ейдіндріл, щоб підняти війська країн Серединних Земель проти Імперського Ордена, але на це потрібен час. Адже чисельність війська Імперського Ордену все збільшується, до нього приєднуються все нові і нові сили. І ніхто не може перешкодити їм знищити всіх, хто не підкориться. Ніхто — окрім вас!

Келен замовкла на кілька митей. Її промова вимагала величезного напруження, забирала всі сили.

— Я не маю, на жаль, можливості негайно зібрати Вищу Раду, продовжила вона. — І я повинна тепер зробити те, що ось вже тисячу років не робила жодна Мати-сповідниця. Даною мені владою я одна оголошую війну в Серединних Землях. Військо Імперського Ордена має бути повністю винищено.

Ніяких переговорів або перемир'я. Якщо Орден побажає здатися, це також не повинно бути прийнято за жодних обставин. Ставши на захист Серединних Земель, я заприсяглася, що ніхто з них не отримає пощади.

Келен бачила, що всіх вразили її слова. Вона продовжувала:

— Незалежно від того, чи буду я жива, чи ні, — цей мій указ не підлягає скасуванню! І будь-яка країна, яка добровільно приєдналася до Імперському Ордену, також підпаде під дію цього указу. Я не закликаю вас боротися за Галею. Як Мати-сповідниця я закликаю вас боротися за всі народи Серединних Земель.

Коли вона замовкла, з натовпу почулися запевнення, що вони готові до бою, що вони отримають перемогу над ворогом.

— Ну що ж, так тому і бути. А тепер подивіться один на одного. — Всі в подиві дивилися на Келен. — Робіть, що я сказала! Подивіться на обличчя своїх товаришів.

В деякому замішанні воїни почали озиратися, намагаючись розгледіти обличчя тих, хто стояв поруч або позаду. При цьому багато хто не міг стримати сміх, наче це була гра.

Коли вони покінчили з цим заняттям, Келен заговорила знову:

— Мало хто з вас будуть згадувати потім обличчя тих, кого ви бачите сьогодні поруч. І це будуть скорботні спогади, тому що більшість з вас, якщо ви вступите в битву з Орденом, загине в цій битві.

Настала мертва тиша. Сміху більше не було чути, всі похмуро мовчали.

— У війську Імперського Ордена командири, та й прості вояки, — в більшості своїй з Д'хари. А д'харіанці навчаються військовому мистецтву мало не з дитинства. Вони придушують хвилювання і заколоти у власній країні. Вони не просто воюють, війна — це їхнє життя. І іншого життя вони не