Небесний Легіон - Наталія Глушко
Генерал Варіан, бувалий вояка, з рубцем на обличчі, жива легенда війн і сутичок пильно розглядав прикордоння на карті материка.
—Ми повинні повністю захопити і заблокувати Старфолл. Ізолювати Ларію від моря. Ізолювати від світу.
Цей чоловік — уособлення війни грубий, високий і кремезний, він здався створеним із сталі, наче був створений для того, щоб нести війну на своїх плечах.
Його обличчя було суворим і позначеним численними шрамами, але найпомітніший із ними — глибокий рубець, що перетинав половину обличчя від правої брови до кута губи. Цей шрам був його гордістю
Його сива борода була коротко підстрижена, але колюча, як дріт, а волосся давно порідшало, залишаючи лисий острів на черепі. Варіан завжди носив важку броню, навіть у мирний час. Її поверхня була вкритою подряпинами й вм'ятинами, кожна з яких розповідала про битву, яку він пережив. На його плечі завжди лежав масивний плащ із темного хутра — трофей, знятий зі звіра, якого він убив голіруч під час одного зі своїх маршів.
Його руки, м'язисті й грубі, були звиклими до меча й крові. Варіан міг розбити голову ворога одним ударом і міг з такою ж легкістю керувати армією. Його голос був низьким і хрипким. Коли він говорив, присутні слухали, бо знали, що його слово — це накази, які не терплять заперечень
Турал повільно похитав головою.
— Ні, Варіане. Блокада— це лише одна частина нашого плану. Ми повинні знищити їхню здатність боротися з нами, і для цього ми діятимемо хитріше. Сандра?
Сандра Тенбрік, яка сиділа з іншого боку столу, відкинулася назад у кріслі і повільно проводила рукою по карті, обводячи по черзі Старфолл і Кеслпоінт довгим нігтем на вказівному пальці.
— У мене вже є агенти серед купців і торговельних гільдій Ларії. Вони почали поширювати чутки про нестабільність. Розмови про те, що король Ларії не може контролювати знать, не здатний захистити їх від нападів піратів, від корупції і поборів в портах, ба більше, він лише прикриває усі махінації. Також поширюються звинувачення у тому, що він ініціює збільшення податків для купців і моряків, які і так потерпають від нападів піратів, яких ми успішно фінансуємо. Але ж їм про це знати не потрібно. Коли чутки досягнуть кульмінації, ми інсценуємо кілька нападів. Це змусить купців залишити порт і перейти на наш бік, а торгівля занепаде.
Варіан хмикнув, схрещуючи руки на грудях.
— Чутки, агенти, купці… Цього недостатньо, щоб знищити портове місто. Що, якщо король просто мобілізує війська й закріпиться в Кеслпоінті? Якщо зможе спростувати всі чутки і народ знову повірить в нього? Тоді вся ваша робота марна.
— Варіане, твоя прямолінійність завжди ефективна, але зараз ти недооцінюєш силу інтриг, — втрутився Турал. Його голос був далекий від чоловічого басу, неприємний настільки, наскільки це можливо, тай чути його було не надто голосно, бо він як завжди сидів з протилежного боку довжелезного столу.— Сандра продовжить діяти зсередини. Її агенти працюють не лише серед купців, а й у королівській раді. Їхнім завданням буде саботувати оборонні ініціативи й переконати місцевих дворян у безглуздості протистояння нам.
Сандра Тенбрік була жінкою, якій важко було довіряти. Її зовнішність була витонченою й привабливою, але всередині ховалося дещо таке, що викликало мандраж. Її обличчя було симетричним, із правильними рисами, які нагадували витвір мистецтва. Високі скули й чітко окреслене підборіддя додавали їй вишуканості, але в її погляді було стільки криги, що вона могла б заморозити невелике озеро.
Вона завжди дивилася прямо в очі співрозмовнику, немовби читаючи його найглибші таємниці. В її очах завжди блищав легкий натяк на насмішку, що викликала у людей почуття незручності.
Темне волосся, завжди акуратно зібране у складну зачіску, надавало їй вигляд благородної дами.
Сандра мала витончену, струнку фігуру, яка дозволяла їй легко зникати в натовпі чи пробиратися в найнесподіваніші місця. Вона завжди темно-зелені й чорні тканини, прикрашені тонкими сріблястими візерунками і такі ж рукавички, котрі були її незмінним аксесуаром.
Вона говорила м'яким, але впевненим голосом, що звучав як шепіт у нічній темряві. Кожне її слово було виваженим і продуманим, ніби вона завжди знала, як саме вплинути на співрозмовника.
Її зовнішність була дзеркалом її характеру: вишуканою, обманливою, невловимою. Сандра була майстром інтриг і маніпуляцій Вона вміло втиралася в довіру і так само легко нищила все на своєму шляху. по собі лише тінь і відчуття, що її ніколи не було.
Селрік, який досі мовчав, прокашлявся й заговорив своїм скрипучим голосом.
— Якщо дозволите, Ваша величносте, я додам свою складову до цього плану. Серед мешканців Кеслпоінта точиться боротьба за віру в старих богів. Дехто вірить в нових. Можна на цьому зіграти. Розбрат на фоні релігії— чудовий спосіб підірвати авторитет влади. Я можу викликати кілька “знамен” у місті, щоб налякати місцевих і змусити їх думати, що їхня віра зрадила їх. Це посіє страх і хаос серед населення.
Турал злегка кивнув.
— Добре. Але ми не можемо обмежитися лише Кеслпоінтом. Кеслпоінт має стати ще одним центром нашої операції. Сандро, ти вже казала, що твої агенти там почали роботу?
Сандра кивнула:
— Так, моя команда працює з місцевими правителями. Ми створюємо невдоволення через податки, які король наклав для фінансування війська. Їхня довіра до правителя уже починає хитатися. Я маю намір посилити розбрат, залучаючи до нього простих людей. Мітинги, страйки, бунти— усе це приведе до того, що Кеслпоінт потребуватиме військ для підтримки порядку. Це відволіче їхні сили від фронту.
Генерал Варіан нахилився над картою.
— А що зі Старфоллом? Ми повинні негайно захопити цю фортецю, інакше війська Ларії закріпиться на кордоні.
Селрік усміхнувся своєю холодною, мертвою усмішкою.
— Я підготую магічне втручання. Їхні стіни не зможуть встояти перед нашими заклинаннями. А мої шпигуни вже працюють у Старфоллі. Коли настане час, вони відкриють нам ворота зсередини.
