Небесний Легіон - Наталія Глушко

Магістр Селрік був уособленням нічного жаху. Високий і кістлявий, він здавався більше привидом, ніж людиною. Його худорляве тіло ховалося в чорному плащі, що обтягав його, наче саван. Бліда шкіра нагадувала пергамент, а його довгі кістляві  пальці  завжди були прикрашені перстнями з чорним обсидіаном  у латунній оправі, які, здавалось, поглинали світло.

Його обличчя було витягнутим, із глибокими западинами під очима, що віддавали якимось  хворобливим зеленим світлом. Волосся, чорне, як смола, тонкими пасмами розлягалося по плечах, додаючи йому якоїсь мертвяцької зловісності. Але наймоторошнішим  був  його голос— шиплячий, тихий, ніби потойбічний. Кожне слово, сказане ним, здавалося закляттям, що могло обернутися смертю.

Турал підняв руку, закликаючи до тиші.
—Ви всі маєте свої завдання. Ми знищимо Ларію чого б нам це не коштувало. Кількість особового складу війська не має значення. Я відправлю на смерть всіх, якщо знадобиться.  Її армія буде ослаблена, її народ зневірений, а її король дискредитований. І коли вони зрозуміють, що програли, буде вже пізно.

Його голос став  тихішим, а щуряча посмішка виглядала ще зловісніше.—Ларія або приєднається до Хелдору і опиниться в нашому підпорядкуванні, або впаде, і всі запам’ятають, що це я, Турал, завоював її.

Тишу у тронній залі порушив лише звук пера, що дряпало папір. Сандра швидко робила нотатки, позначаючи  ключові місця на мапі. Варіан, схрестивши руки, задумливо вивчав стратегію, а Селрік, нахилившись до свого підмайстра, тихо віддавав давав йому інструкції. Турал, відкинувшись на спинку трону, вдивлявся у карту, як у відображення своєї величі.

— Ми маємо чітко розподілити час і ресурси, — заговорила Сандра, не піднімаючи очей від своїх записів.— Мої агенти в Кеслпоінті вже отримали інструкції. Ми поширимо чутки, що король Ларії укладає угоди з Веллосом, обіцяючи їм права на західні землі. Це розлютить місцевих аристократів, і вони почнуть тиснути на короля, вимагаючи гарантій. Одночасно ми підкупимо кількох судновласників, щоб вони почали саботувати морські перевезення.

Варіан скептично поглянув  на неї.
— Ти впевнена, що купці віддадуть перевагу підпалу власних кораблів, аніж співпраці з королем? Для них  золото важливіше за страх перед твоїми інтригами.

Сандра кинула на нього погляд, від якого навіть загартований у боях генерал відчув легкий холод.
— Не всі. Але достатньо кількох. Один підпал у порту— і паніка охопить усе місто. Інші просто втечуть, боячись, що їхні товариші знищать і їхні судна. Вогонь — найкращий аргумент для купців.

Селрік тихо розсміявся.
— І якщо вогонь не спрацює, я додам страх. Зроблю так, щоб кожен, хто залишиться в Кеслпоінті, бачив у снах драконів, що пожирають їхні сім’ї. Їхнє бажання залишити місто буде незламним.

Турал знову заговорив, не звертаючи уваги на суперечку між соратниками.
— Що з Донблейдом? Ми не можемо допустити, щоб вони відправили військо на допомогу Кеслпоінту чи Старфоллу. Їх треба тримати зайнятими на південному заході.

Сандра злегка усміхнулася.
— Усе йде за планом, ваша величносте. Ми вже впровадили кілька “радників” до місцевих правителів. Вони починають переконувати селян, що підвищення податків викликане марнотратством короля. Пара бунтів у містах— і Донблейд загрузне у власних проблемах.

— Добре, але цього недостатньо,— вставив Варіан. — Бунт може стихнути. Ми повинні мати там військову присутність, щоб у потрібний момент втрутитися. Якщо король вирішить зібрати війська для придушення бунтів, ми зустрінемо їх на півдорозі.

Турал задумався, обмацуючи набряклими  пальцями підлокітник трону.
— Можливо, ти маєш рацію. Генерале, підготуй план мобілізації для швидкої атаки на Донблейд, якщо ситуація там стане сприятливою. Але основний акцент має бути на Кеслпоінті та Старфоллі.

Селрік нахилився вперед, його очі блищали від нетерпіння.
— Старфолл впаде першим. Я забезпечу це. У мене вже є агент серед їхніх воєначальників. Він готовий відкрити ворота, щойно наші війська перейдуть річку.. Але для цього потрібен чіткий сигнал. Ми повинні бути там вчасно.

Сандра доповнила:
— Паралельно мої люди працюють у Раді Ларії. Ми вже почали переконувати кількох впливових радників, що король робить помилки, які коштуватимуть Ларії свободи. Їхня довіра до нього слабшає. Коли почнеться війна, вони будуть готові відмовитися підтримувати короля.

— Сандро, переконайся, що ці радники в Раді отримають додаткову “мотивацію”. Ми не можемо ризикувати, що вони змінять свої рішення в останню хвилину, — підсумував Турал.

Він підвівся, окреслюючи своєю худою постаттю зловісну тінь на стіні.
— Ларія впаде. І коли це станеться, я хочу, щоб кожен у цьому світі знав, що жодна сила не зможе зупинити Хелдор.

Імператор кинув холодний погляд на своїх соратників.
— Нараду завершено. Можете бути вільні.

Кожен із присутніх повстав зі своїх місць і, не вимовивши жодного слова, покинув тронну залу. За стінами палацу збиралися хмари, як і над Ларією, яка навіть не здогадувалася про наближення шторму.