Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно! - Олена Гриб

– Наш вождь.

Я розсміявся:

– Зовсім недавно він вважав послушників головними ворогами.

– Навіть якщо ти спробуєш відкрити їм очі, вони не слухатимуть. Їхня мета – захищати долину від загрози, а хто є загрозою, вирішувати не тобі, воїне.

– Між іншим, Подарована, у мене є ім’я, і я тобі його називав.

– Я пам’ятаю, воїне. – Вона ледь чутно зітхнула. – Але ім’я робить тебе слабким, змушує згадувати минуле. А коли думаєш про родину і друзів, важко вбивати. І не називай мене Подарованою, це було давно і… і боляче.

Марно Рена дражнила мене йолопом. Дочку Білого я впізнав за однією фразою. Щоправда, вік у неї злегка невідповідний, однак не все в цьому світі ідеально і все має якесь пояснення.