Крига. Частини ІII–ІV - Яцек Дукай

А людина? Наскільки близький до Істини Homo sapiens?

Тьмідина свавільно струмує вздовж лінії теслектричної напруги, проте з людини таким робом не витече, хоча, з іншого боку, людина досконало сприйнятлива до насичення тьмідиною з повітря, землі, води.

Те саме стосується криги, — за допомогою професора Юрката Тесла виділив уже понад сто різновидів криги, кожен із яких по-іншому поводиться у теслектричному струмі.

— Я підозрюю, що це має щось спільне з її молекулярною структурою, — як молекули води уклалися у процесі кристалізації. Зимовики сидять там унизу в колодязі й встромляють крижлізні голки то в одну гляціальну жилу, то в іншу. — Тесла вийняв гострозубцями корок і налив у склянку мінеральної води. Йому доправляли її із «Нової Аркадії». — Дійшло до того, що при сталому тиску на флюменаторах я можу за звуком працюючих машин визначити барву й рівень забруднення криги, в яку увімкнувся.

— Ви помпуєте тьмідину зі Шляхів Мамутів?

Він випив води.

— Ну, помпую, але річ зовсім не в цьому. Флюменатори перетворюють її на електричний струм, у цьому я самодостатній. Тільки, ви ж не думаєте, либонь, що це і є ота зброя на лютих!

— Правду кажучи…

— Ви гадали, що я маю намір відкачати усю тьмідину зі Шляхів Мамутів?

— Коли ви говорили про цілісне вирішення, я подумав було…

— З ложкою на океан! Дорогий пане!

— То як же?

Він хвилю прислухáвся до далекого відлуння бубна глашатая — якась асоціація раптом відволікла його думки від розмови: довелося зачекати добрячу хвилину, тільки тоді він закліпав і повернувся до теми, наче нічого й не сталося.

— Ідея з’явилася у мене ще в дев’яностих роках минулого століття. Звичайно, ви маєте рацію, пане Бенедикте, я тоді нічого не знав про теслектрику й Кригу; ніхто не міг знати. Я працював над системою всесвітнього бездротового телеграфу. Як розпочалася уся ця справа з Марконі, — це інша річ, натомість моя ідея, — як би це вам найдоступніше… Уявіть собі балон, наповнений водою до точки натягу ґуми. У балоні є отвір, куди вставлено трубку з поршнем, — натиснеш поршень, вода нагнітається до балона, балон розширюється. Інсталюйте в різних місцях більше таких поршнів, і вони підніматимуться й опадатимуть у ритмі вашого впорскування. А тепер замініть балон на Землю, хвилі води — на земні течії, і поршні — на приймально-передавальні станції. Хвилі переносять інформацію, але хвилі також переносять енерґію, про що досі мало хто думає. Уявіть знову, що я влаштовую у цій воді вибух, — хвиля прокочується через балон — розпізнаю частоту й помпую поршень згідно з нею, постійно збільшуючи амплітуду, — за певний час балон мусить луснути. Т а к с а м о л у с н е З е м л я.

— Ви хочете знищити плянету? — Розсміялося. — Лютих позбудемося, так, але чомусь я не думаю, що цареві йшлося саме про це.

Тесла поволі обертав склянку, задивившись у перетікання води в ній.

— Тоді я перейшов, якось після полудня, разом зі знайомим від моєї лабораторії на Г’юстон-Стріт поблизу Вол-Стріт до підвалу одного з отих кільканадцятиповерхових будинків. Там саме тривав якийсь ремонт, тож будинок був порожній, безлюдний. У валізці в мене був механічний осцилятор. — Другою рукою він показав невеличкі розміри пристрою. — Я щільно прикріпив його до однієї зі сталевих опор будинку. Налаштував частоту коливань осцилятора, аж опора впала в резонанс. Через кілька хвилин уся споруда тряслася, мов у пропасниці; інші хмародери по сусідству також затремтіли: узагалі ціла околиця виглядала, неначе під час землетрусу. У підвалі здійнялися пил і курява, ми вже чули сирени пожежної варти, тоді я схопив молот і розбив осцилятор. В останню мить ми ледь урятували свої життя. Та-ак. За допомогою цього міні-осцилятора я обрушив би Бруклінський міст менш ніж за годину.

… Земля вібрує з частотою година й сорок дев’ять хвилин. Скажімо, я підриваю тонну динаміту точнісінько в такі проміжки часу, щоразу посилюючи зворотну хвилю. За конечний час Земля мусить розпастися, ви ж у цьому не сумніваєтеся, пане Бенедикте.

— Але ви не хочете розколоти Землю, — сказалося уже без сміху.

— Of that you can be sure. — Він потягнув білою долонею по своєму циганському носі, світінь засвітила в темне око. — Проте для теслектричного струму на Шляхах Мамутів також існує резонансна частота. Мусить існувати.

— Звідки ця певність?

— Ви забули, від чого це все почалося? Від удару!

Налилося води до іншої склянки.

— І цього ви намагаєтеся досягти на тунґетитовій шпулі?

— Тоді я збудую тьмітляний молот, який розтрощить усю Кригу. Або, принаймні… — він зітхнув і сів на краєчку масивного лабораторного столу. — Нещодавно я спав і… Не дивуйтеся так, я сплю, сплю.

— І вам снилося…

— Так. Що певного дня я таким чином зруйную усе Місто Криги. Не варто недооцінювати передчуття майбутнього! Я завжди мав талант до ясновидіння: колись я навіть урятував людину від смерти в залізничній катастрофі завдяки подібному одкровенню. — Він замислився. — Смерть моєї матері я теж спершу побачив у хмарах.

— Тут усі застерігають від пасток оніромантії. Ви бачили сонных рабов?

— Excusez-moi.

Він пішов до шафки в кутку, вийняв пляшечку, насипав собі щось на рукавичку — питиме таблетки. Відвернулося. Саша Павліч зацікавлено спостерігав із іншого кінця приміщення з-над мікроскопа. Підморгнулося йому. Саша зашарівся і згорбився над окуляром.

Пройшлося уздовж столів попід стінами. Порівняно з балаганом у Лабораторіях Круппа, тут панував майже ідеальний порядок. А це ж бо був перший поверх, над Шляхами Мамутів. Може, пощастило, і їх досі оминали люті. А може, це все рука mademoiselle Крістіни. Пройшлося повз тунґетитове дзеркало із випаленим візерунком, подібним до пентаґрам, машинально повернулося шальки аптекарських терезів, клацнулося раз і другий перемикачем пітьмівки під червоним абажуром (склад на мить втонув у брудній блакиті, немов затоплений морською водою), зазирнулося усередину дзеркальної сфери…

— Не торкайте! — закричав переляканий Тесла.

Відступилося.

Він підбіг, щось роз’єднав біля підстави стояка зі сферою. До неї було приєднано кілька доволі товстих кабелів у протитьмідинній ізоляції. Від сфери горизонтально відходило довге мороскляне плече із примонтованими якимись оптичними пристроями. Внизу було розкладено тузінь вимірювачів із індикаторами годинникового типу.

— Теслектрична бомба, чи що?

— Уфф.