Хроніки Якуба Вендровича - Анджей Пилипюк

Вони зайшли до хати. Там було порожньо. Лише в кутку десь з-під підлоги просвічувалося слабке світло. Якуб підняв дерев'яну кришку і вони зійшли вниз по драбині. В підвалі горіло світло. І як виявилося, це був не погріб, а цілий тунель. Священик роздивлявся по стінах і щось повторював сам собі під ніс. Стіни були збудовані з великих однакових кам'яних плит, які були покриті різьбленими хвилястими лініями.

- Я такі у Франції бачив, - сказав.

- Мегаліти, так? Це так називається?

- Так, але...

- Йдемо далі.

Прийшлося йти далі. Незадовго дійшли до перехрестя тунелей в печері. На підлозі лежали тисячі кісток, накиданих на одну купу. Вендрович і Марковський йшли далі і дійшли до входу у великий кам'яний зал. Посередині цієї величезної кімнати стояв стіл діаметром в п'ять метрів, на якому догоряв вогонь. Навколо були розкидані кості, пляшки з пива і горілки. Всі учасники цієї оргії спали спокійним сном, виморені алкоголем і переїданням. Отець Павел стояв, мов вкопаний. На стінах олійною фарбою красувалися наскельні малюнки, на яких було зображене доісторичне полювання на мамонтів. Якуб торкнувся його плеча на знак, що вже пора йти.

- Щось тут не співпадає, - шепнув священик дорогою назад. - Ті, що збудували мегаліти, жили тридцять тисяч після того, як вбили останнього мамонта і сімдесят тисяч років після неандертальців...

- А що тут не зрозуміло? Значить, перемалювали собі з фотографій у книжках, - спокійно відказав Якуб. - В принципі це вже не важливо. Важливо наступне, - всі ці тварюки, включаючи і дітей, зібрані тут разом.

Вийшли з хатини. Екзорцист відмотав шланг від цистерни для відкачування каналізації і втикнув його у вхід до тунелю.

- Що ти вигадав? - здивувався священик.

- Я спалю це кубло! Це буде за того з'їдженого друга і для добра людства.

- Але ж так не можна!

- Чому ж це?

- Ти ж їх всіх позабиваєш...

- Ну і що?! Це ж нелюди! Це ж неандертальці! Я не знаю, як їм вдалося так вижити і дожити до сьогоднішніх днів, але я знаю, що їм прийшов кінець. Вони схрещувалися лише між своїми, мали свою релігію, поїдали своїх померлих. Вони заслужили на таку кару. Та навіть хоча б за твого попередника.

Якуб відкрутив кран і тисяча літрів солярки попливла тунелем.

- Але ж...

Якуб перезарядив револьвер і приставив дуло священику під бороду.

- З точки зору церковної науки, вони не існують. Тому нічого й не відбудеться.

Вендрович опустив зброю і поправив загнутий шланг.

В цей момент отець Павел нахилися і підняв півцеглини. Замахнувся і зі словами «прости Господи», лупанув Якуба ззаду по голові. Якуб побачив перед собою фонтан іскр. Спочатку перелякався, що це солярка взірвалася в цистерні, але потім впав на землю, і всі проблеми перестали бути для нього актуальними.

Коли отямився, світало. Якуб попробував рукою рану на потилиці. Оглянувся. Цистерни з трактором не було. Всі машини також зникли. Перевірив хижу. Тунель, який вів до святині, був засипаний. Вендрович повернувся в село. Йому здалось, що все село вимерло. Розчинені двері будинків скрипіли від вітру. Жодного живого сліду, лише різний залишений інвентар свідчив про те, що вони покинули свої домівки в поспіху. Якуб попрямував до костелу. Ворота храму були відкриті навстіж. Над воротами висів, похитуючись на солідному тросі, труп ксьондза Марковського.

- Мавп'яча вдячність... - пробурмотів сам до себе. - Втекли, але ще повернуться. Вони завжди повертаються. Років за десять, двадцять...

Вендрович сперся в роздумах об масивні двері до храму. Глянув на тріщини в стінах костелу. Цей храм, так чи інакше, вже отримав свій вирок.

- Я буду їх чекати, - Якуб пообіцяв отцю Павлу.

Тіло мовчало. Лише легко гойдалося за вітром.

Войславіце 6 IX 1985 р.

ЦІЛКОМ ТАЄМНО.

ПРОТОКОЛ ЗАТРИМАННЯ

Ім’я; Якуб

Прізвище: Вендрович

Рік народження: близько 1900 р.

Точної дати не пригадує.

Проживає: Старий Майдан, гміна Войславіце.

Освіта: 3 класи гмінної школи

(ще за царя). Зараз стверджує, що неписьменний (повторний анальфабетизм)

Професія: Дані відсутні.

Затриманий відмовився відповідати.

Виконувана професія: Суспільний паразит,

систематично уникав будь-якої роботи. Раніше перебував на обліку за браконьєрство та самогоноваріння, а також скандальне нищення господарського майна місцевих правохоронних органів.

Спільники:

Семен Корчашко — російський монархіст, Юзеф (Йосип) Паченко—місцевий самогонщик, Павел Маржовський — ксьондз.

Ставлення до режиму в країні: Категорично

негативне

Причина арешту: Розкопування могил на

парафіяльному цвинтарі з метою наруги над людськими останками за допомогою осикового кілка.

Затриманий на гарячому з речовими доказами.

Дільничний

М. Бірський

Бімбер - самогон.

Бздура - польське - глупість, дурниця Вендрович - мандрівник, бродяга.

Ґміна - (нім. Gemeinde - спільнота, громада, община) - найменша адміністративна одиниця в Польщі, місто, село або група сіл і міст. По суті, ґміна є самоврядною громадою мешканців певної території.

Гумофільці - гумові чоботи, утеплені фільцем усередині. Часто верхні краї вивертались назовні, немов у ботфордів.

Дресяр - польський різновид хулігана, гопніка. Здебільшого населяють Варшавську Прагу. Відмінні риси: ходять у спортивних костюмах (дресах), кросівках Адідас, з бейсбольними би-тами, лисі, агресивні.

Екзорцист - у християнстві - той, хто виганяє злого духа. Чин великого екзорцизму може читати тільки єпископ або делегований ним священик-екзорцист. Молитви на звільнення дозволено промовляти всім священикам і компетентним мирянам при благословенні єпископа.

Креденс - сервант.

Креси - Креси Всходні (Східні Окраїни) - «втрачені» території міжвоєнної Польщі, що відійшли до Заходу України, Білорусі та Литви після 1945. Головних два культурних осередки-Львів та Вільно (Вільнюс). Дуже сентиментальна тема для поляків, актуальна і сьогодні.

Ксьондз - священнослужитель латинського обряду в Польщі.

Малюх - стара модель РіаІ:. Польський аналог «горбатого» Запорожця.

Рускій/русек - уніфікована принизлива назва усіх слов'ян на сході від Польщі.

Паламар - церковний служитель, найчастіше найстарший з парафіян-мирян.

Парох - настоятель церковного приходу, парафії.

Плебаня - дім сільського священика в Польщі, переважно при церкві.

Півниця -