Тварина, обдарована розумом - Робер Мерль

Боб. Гаразд.

Меггі. Що робить Іван? Я його майже не бачу, бо на воді хвилі.

Боб. Він підплив під Бессі й кусає її за хвоста. А зараз він відпускає її і взяв у рот її правий плавник.

Меггі. Мені здається, що Бессі вигинається, намагаючись взяти його за хвоста.

Боб. Так. Він залишає її та й пірнає, роззявивши пащу. Увага! Він затуляє її пащу своєю.

Меггі. Гадаю, що він у такий спосіб хоче примусити її замовкнути. (Сміється).

Боб. Чи він видає звуки?

Меггі. Різні: дзявання, свист, рипіння, а іноді щось таке дивне, схоже на сміх.

Боб. Він відпускає її й відпливає. Ні, це була хитрість, він повертається… Вчепився знову за її спинний плавник. А тепер відпускає і кусає за хвоста.

Меггі. Вона робить з ним те саме.

Боб (сміється). І жодне з них не хоче відпустити одне одного. Вони клубочаться у воді, мов двоє борців-кетчерів. Чи бачила ти, як б’ються двоє дельфінів-самців?

Меггі. Ні.

Боб. Вони так само хапають одне одного, тільки кусаються серйозніше, вони жахливо ранять один одного. За якийсь час вода червоніє від крові.

Меггі. Я не бачу крові.

Боб. Ні, однак, коли вони проходять повз ілюмінатор, я бачу сліди зубів на плавниках. (Мовчання).

Меггі. Здається, вони вгамовуються. Кружляють басейном, Бессі всередині кола.

Боб. Вони відпочивають після свого кетчу. (Тиша). Вимикаю магнітофон.

Меггі. Я також.

Боб. Говорять від ілюмінатора. 22 години 45 хвилин. Іван допіру просковзнув під Бессі й гладить її кінчиком свого плавника. Увага! Він відпливає! Бессі наздоганяє його й підпливає під нього. Вона торкається писком й щипає дельфіна.

Меггі. Ось знову щипає, цього разу все його тіло. Невже ми повинні описувати це щипання. Така одноманітність!

Боб. Ні. Вони знову почали кружляти. Знов заспокоюються. Після шалених хвилин наступає спокій.

Меггі. Чи можу я скористатися нагодою, щоб тебе запитати?

Боб. Прошу.

Меггі. Мені завжди кортіло тебе спитати: ти католик?

Боб. Ще ні. Але мене це дуже приваблює.

Меггі. Що ж тебе приваблює в католицизмі?

Боб. Дисципліна й сповідь.

Меггі. Я не певна, що правильно збагнула тебе!

Боб. Зрештою, зараз не час про це дискутувати.

Меггі. Але зараз більше нема про що говорити.

Боб. Справді. Зупиняю магнітофон і оголошую перекур.

Меггі. Говорять з поверхні. Вони починають ворушитися.

Боб. Так, я бачу. Бессі пливе під Івана, а той стає нерухомим. Вона кусається. Іван весь у напруженні, фотографую. Уперше бачу це диво так виразно й. так зблизька. Дуже цікаво.

Merrі. Вона, здається, не розуміє його.

Боб. Ні. (Тиша). Не поталанило. 22 години 45 хвилин.

Меггі. Знову закружляли. Може, дельфінка ремствує, що він мало залицявся до неї. Боб. Ну й тлумачення.

Меггі. Ніяк не збагну, чому люди подібний гріх порівнюють з чимось страшним. Це має такий невинний вигляд…

Боб. Невинний у дельфінів, а не у нас. Меггі. Чому?

Боб. О, доведеться довго пояснювати.

Меггі. Ти сказав: приваблює католицька сповідь. Зізнаюсь, тут тим паче я нічого не розумію.

Боб. На мою думку, то велика річ мати змогу сказати, хто ти і що ти робиш, для кого ти стараєшся.

Меггі. Саме не мені й здається небезпечним: аби та особа тобою розпоряджалася. Це щось на зразок того, коли б твою совість відділили від тебе.

Боб. Ти пуританка. Твій бог не є богом. Це — твоя совість.

Меггі. О ні, зовсім не так. Я не пуританка.

Боб. Гаразд, зараз не час говорити про це. Повернімось до своїх обов’язків. (Пауза). Вони спокійні. Я скористаюся з цього, вимкну магнітофон і піду по сигарети. Не маю що палити.

Меггі. О’кей!

Боб. Говорять від ілюмінатора. 23 години 50 хвилин. Черговий сеанс кетчу: кусання й пощипування. Ми не описуватимемо це, однак, я виміряю тривалість.

Меггі. Думаю, що час спокою набагато довший, аніж збудження.

Боб. Безумовно. Інакше вони виснажилися б. Подивись на них! Яке шаленство!

Меггі. Одне слово, спостерігаєш із задоволенням. Вони такі вдоволені! Здається, вони сміються. Боб. Ти перебільшуєш, Меггі. Хіба вони зараз не шаленіють більше, ніж перше? Невже темп не зростає?

Боб. Гадаю, що так. Проте обчислити важко.

Меггі. Яка енергійність! Подумати тільки: уже північ, і ця вистава триває шість годин! Життєздатність у цих тварин просто невірогідна. Бобе, передаю тобі Арлетту.

Арлетта. Боб? Чи не можете ви коротко поінформувати мене?

Боб. Вибачте, я саме інформую містера Севіллу.

Севілла. Говорять від ілюмінатора. 0 годин 3 хвилини.

Арлетта. Говорять з поверхні. 0 годин 3 хвилини.

Севілла. Сеанс кусання триває з 22 годин 45 хвилин. Відбулася ерекція о 23 годині 50 хвилин. Але парування не сталося. Вона не погодилася.

Арлетта. Чи не почали ще вони стрибати?

Севілла. Ще ні. Тільки пестяться і кусаються. (Тиша). Чи вони кричать?

Арлетта. Дуже. Безперестану.

Севілла. Чи не чуєте від Івана англійських звуків?

Арлетта. Жодного.

Севілла. Як ви характеризуєте ці зойки?

Арлетта. Фонетично?

Севілла. Ні, стосовно до людської мови. За аналогією.

Арлетта. Я сказала б, що то зойки захоплення. Звісно, я