Том на фермі - Мішель Марк Бушар

АҐАТА: Амінь, Франсісе, Амінь.

ФРАНСІС, голосно гукає: Томе! Томе!

Франсіс знову йде.

Картина 12

Той же день. На кукурудзяному полі.

ТОМ: Він кричить. Він лається. Він каже мені залишитись. Здалеку він обіцяє все мені пояснити. Він мене шукає. Він вибачається переді мною, щоб утримати мене. Він боїться. Нарешті він боїться. Я відчуваю, як калатає його серце. Він знову кличе мене. Я спостерігаю. Я чую, як він наближається. Я причаївся, а ні шереху.

ГОЛОС ФРАНСІСА: Томе! Томе!

ТОМ: Тільки собака вдалині йому відповідає. Навіть Господь від нього відвернувся. Як навіжений, він шукає мене на кукурудзяному полі. Сухе кукуруд­зяне листя б’є його в обличчя. Він нічого не бачить перед собою. Перший удар лопати, я його роблю в низ потилиці. Один єдиний зойк. Затих. Він падає. Я вчинив, як боягуз. Треба було бити спереду. Якби ж то знав. Він так схожий на тебе. Сонце додає сил. Я знову його б’ю. Він підводиться. Який ти моцний, чоловіче! Ти справді кріпкий, чоловіче! Я знов його б’ю. Він падає. Ти моцний, чоловіче. Дихай. Дихай. Він більше не рухається. Вдалині видно дерева, які осінь вифарбувала в червоне. Я даю йому кілька стусанів ногою, щоб перевірити, чи він ще живий. Він ще рухається. Заєць. Франсіс як той заєць. Його рот кривавить. Мої руки в його роті. Я тягну. Тягну. Навколо нас рослини з золотим листям. Ніколи не треба говорити правду. Ніколи! Ніколи! Я скажу, що Франсіс поїхав до міста, до Сари.

Монреаль, 11 жовтня 2010

Переклад українською: Монреаль, 2 липня 2016