Люба Елен із Бріджсвіла - Ольга Рєпіна
Потім були продемонстровані: оновлена кімната дівчаток, нові плаття та іграшки Джейн, папуги, подаровані на Різдво. Памелла була у захваті.
— Ах, — говорила вона, — дякую вам, любі Мітсвуди! Я знала, що моїй Джейн буде добре у вас, і я не помилилася. Однак всьому приходить край, — продовжувала вона. — Я забираю Джейн із собою. Мій побут влаштовано, і немає підстав непокоїтися, що доньці буде там незручно.
— Ти вийшла заміж? — обережно запитала місіс Мітсвуд.
— Ой, ні, — відповіла Памелла. — Просто непогано заробляю. Я — театральний агент.
— Ти — театральний агент? — хором перепитали Велла і Симон.
— Слухай, — раптом промовив Симон, — а якщо влаштувати гастролі нашого цирку в Чикаго?
— Це важко, — посміхнулася Памелла, — і майже неможливо.
— Для такої гарненької місіс, та ще й з нашою підтримкою — немає нічого неможливого! — раптом випалив мсьє Жіль. Він непомітно і тихо розташувався у затишному кріслі і спостерігав за Памеллою. — У мене в голові вже визрів план, — продовжував він. — Я, місіс Памелла і Джейн їдемо в Чикаго і ведемо ділові переговори. А ви, любі Порксайди, тим часом керуєте цирком.
Всі пожвавішали, і за якийсь час містер Мітсвуд, який сидів у себе в кабінеті і перевіряв рахунки за минулий місяць, почув галас, крики і сміх, що долинали з вітальні. Він поспішив туди і побачив, що всі гості і його родичі розмістилися за великим столом і весело про щось сперечаються, перекрикуючи одне одного.
— Що тут відбувається? — запитав він.
— Дідуню, ми їдемо в цирк! Будемо там жити! — вигукнула Елен.
— Ти жартуєш? — містер Мітсвуд обвів усіх здивованим поглядом. — А як же ми з бабусею?
— А ми недовго… Тільки поки мсьє Жіль житиме в Чикаго у тітки Памелли, — тараторила Елен не помічаючи, як її слова засмутили містера Мітсвуда.
— Ви що, насправді надумали таке? — перепитав він після паузи.
— Бачите, містере Мітсвуд, — вступив у розмову мсьє Жіль, — хто сказав «а», той має сказати «б». І коли вже ви відпустили Симона, то доведеться відпустити й Веллу. Але обіцяю вам, що це буде лише на час моєї відсутності.
— Не знаю, скільки ви будете відсутні, однак Елен я не віддам ні в якому разі! — войовничо промовила місіс Мітсвуд. — Вона залишиться з нами!
— Зачекайте, щось я не розумію, — здивувалася Памелла. — Ви вже все вирішили, не спитавши мене? Може, я не хочу брати в Чикаго мсьє Жіля!
При цьому вона так глянула на мсьє Жіля, що всі зрозуміли: хоче Памела якраз зворотного. Мсьє Жіль посміхнувся і сказав:
— А мені здається, що ми славно з вами спрацюємося, Памелло!
Глава 14. І на закінчення……Наступного ранку автобус увозив від Мітсвудів усю галасливу компанію. Навіть на Гледіс наділи повідець і завантажили разом з валізами на заднє сидіння.
Біля дороги залишилися стояти самотні місіс і містер Мітсвуд.
— От і все, от і поїхала наша люба Елен, — промокаючи вологі очі, сказала місіс Мітсвуд.
— Будемо сподіватися, що вона незабаром повернеться до нас і що розлука ця не назавжди, — бадьоро відповів їй містер Мітсвуд. — Адже треба надіятися, надіятися навіть тоді, коли здається, що попереду — лише темнота.
…Ніби на втішання їм, на обрії з’явилося сонце. Воно яскраво сяяло над морем, освітлюючи тьмяний день і даруючи надію на краще, адже Елен ще повернеться до своїх дідуся і бабусі. Щоправда перед цим вона переживе чимало пригод і помандрує по світу. Працюватиме в цирку, зніматиметься в кіно, буде дружити з багатьма цікавими і добрими людьми…
Це тільки початок цікавого і гарного, що очікує її в житті.
Але все це буде потім.
А поки що…
Поки що люба Елен довго махає рукою з вікна автобуса своїм дідусеві і бабусі.
Оглавление Глава 1. Знайомство з родиною Мітсвудів Глава 2. Тато приїхав! Глава 3. Незнайомець Глава 4. Про те, як важливо вміти читати, щоби не зіпсувати сніданок Глава 5. Алекс і Семмі — противники повільної їзди Глава 6. Капітан Бодібрук Глава 7. Божа корівка Глава 8. Яхта «Бессі» Глава 9. Сумне прощання Глава 10. Тітка Памелла і кузина Джейн Глава 11. Подарунок для Санта-Клауса Глава 12. Різдво Глава 13. Ніяких казок! Глава 14. І на закінчення…
