Українська література » » Кувала Зозуля - Джоан Роулінг

Кувала Зозуля - Джоан Роулінг

---
Читаємо онлайн Кувала Зозуля - Джоан Роулінг
потім ще пішла та знайшла ту суку, свою матір. То був уже повний перебір. Зозульці хотілося утекти, почуватися в безпеці. Я їй казав переїхати до мене, а вона натомість оселилася у тому клятому мавзолеї. Вона його обрала, бо то ніби фортеця з цілодобовою охороною. Вона сподівалася, що тепер уже в безпеці, що ніхто до неї не дістанеться. Але Зозулька це місце зненавиділа від першої ж миті. Я знав, що так і буде. Вона там була відрізана від усього, що любила. Зозулька любила яскраві кольори, гамір. Любила вулицю, прогулянки, свободу. Одна з причин, чому поліція вирішила, що то самогубство, це відчинені вікна. Вона сама їх відчинила, на ручках були тільки її відбитки. Але мені відомо, чому Зозулька відчиняла вікна. Вона завжди відчиняла вікна, навіть у лютий холод, бо ненавиділа тишу. Їй подобалося слухати Лондон.

З голосу Соме зникли вся хитрість і весь сарказм. Він прочистив горлянку і провадив:

— Вона прагнула чогось справжнього; ми про це постійно говорили. То була наша велика тема. Через те вона зв’язалася з тією проклятущою Рошель. Вирішила, бачте, що то Божа милість. Зозулька вважала, що сама так жила б, якби не була красунею; якби Бристоу не взяли її за іграшку для Івет.

— Розкажіть мені про того переслідувача.

— Психічний розлад. Він вважав, що вони одружені чи що. Йому призначили обмежувальний режим і лікування.

— Не знаєте, де він тепер?

— Гадаю, його відправили назад до Ліверпуля,— відповів Соме.— Але поліція його перевіряла; виявилося, що коли померла Лула, він був у палаті з охороною.

— Ви знайомі з Бестиґі?

— Знаю тільки те, що мені розповідала Лула — що він слизький, а вона — ходяча воскова фігура. Знаю цей тип.

Багаті дівчата, які тринькають гроші своїх потворних чоловіків. Приходять на мої шоу, хочуть зі мною дружити. Краще дайте мені чесну повію.

— За тиждень до Лулиної смерті Фреді Бестиґі був у тому самому заміському будинку, що й вона.

— Так, я чув. Він мав на неї стояк,— відмахнувся Соме.— Вона теж це знала; то для неї був не те щоб унікальний випадок. Проте, як вона мені казала, він тільки старався зайти з нею в один ліфт, більше нічого.

— Ви з нею не спілкувалися після тих вихідних у будинку Дікі Кербері, ні?

— Ні. Він там щось накоїв? Ти ж не підозрюєш Бестиґі? — Соме випростався, уважно глянув на Страйка.— От чорт... Фреді Бестиґі? Ні, я в курсі, що він гівнюк. Одна моя знайома... ну, власне, через другі руки знайома... вона працювала у його продюсерській компанії, і він її мало не зґвалтував. Ні, я не перебільшую,— додав Соме.— Буквально. Реальне зґвалтування. Підпоїв її після роботи, кинув на підлогу; якась асистентка забула свій мобільний, повернулася по нього і побачила їх. Бестиґі потім від обох відкупився. Всі їй казали, щоб подавала позов, але вона взяла гроші й утекла. Казали, що він повчав другу дружину якимись збоченими способами, тож і вона після розлучення зірвала три мільйони; погрожувала, що викриє його вчинки в пресі. Але Зозулька ніколи в житті не впустила б до своєї квартири Фреді Бестиґі о п’ятій ранку. Як я вже казав, вона дурепою не була.

— А що ви знаєте про Дерика Вілсона?

— А хто це?

— Охоронець, який чергував тої ночі, коли вона загинула.

— Нічого не знаю.

— Такий здоровань, говорить з ямайським акцентом.

— Це, може, стане для тебе шоком, але не всі чорні в Лондоні знайомі між собою.

— Я просто подумав, що ви, може, з ним розмовляли чи чули, як про нього говорить Лула.

— Ні, ми мали цікавіші теми для розмов, ніж якийсь охоронець.

— А як щодо її водія, Кірана Коловас-Джонса?

— О, Коловас-Джонса я знаю,— злегка всміхнувшись, відповів Соме.— Вічно ставав у пози, коли думав, що я його бачу з вікна. Він на зріст футів п’ять — замалий для моделі.

— Лула про нього щось говорила?

— Та що б вона про нього говорила? — нетерпляче спитав Соме.— Він був її водієм.

— Він казав, що вони дружили. Згадував, що вона подарувала йому куртку вашого дизайну. За дев’ятсот фунтів.

— О-о, велике діло,— зверхньо озвався Соме.— Мої справжні речі коштують по три штуки. Але варто ляпнути свій логотип на спортивний костюм — і його відривають з руками, тож гріх не скористатися.

— Так, якраз хотів про це спитати. У вас є... лінія готового одягу, так?

Соме це ніби розвеселило.

— Правильно. Це речі, пошиті не за індивідуальними мірками, розумієш? Які купують просто з вішалки.

— Ага. Наскільки вони поширені?

— Та вони всюди. Коли ти востаннє заходив до крамниці одягу? — спитав Соме, оглядаючи синій піджак Страйка підступними витрішкуватими очима.— Ти в цьому що — на дембель вийшов?

— Коли ви кажете «всюди», то йдеться про...

— Універмаги вище середнього, бутики, інтернет,— швидко перерахував Соме.— А що?

— Один з двох чоловіків, яких зафіксувала камера спостереження, тікав тієї ночі від Лулиного будинку в куртці з вашим логотипом.

Соме ледь помітно смикнув головою — то був жест заперечення й роздратування.

— Він і ще мільйон таких, як він.

— А ви не дивилися...

— Я те все бачити не хотів! — вибухнув Соме.— Все те... висвітлення подій у пресі. Я не хотів про це читати, не хотів думати. Я хотів, щоб їх до мене навіть не підпускали,— додав він, махаючи рукою в бік сходів і свого персоналу.— Я тільки знав, що вона мертва і що Дафілд поводиться так, ніби йому є що приховувати. Тільки це. Мені цього було досить.

— Гаразд. Повертаючись до теми одягу. На останньому Лулиному фото, де вона заходить у будинок, вона вдягнена у сукню й пальто, і...

— Так, на ній були «Марібель» і «Фей»,— пояснив Соме.— «Марібель» — то сукня...

— Так, зрозумів,— кивнув Страйк.— Але в момент смерті на ній був інший одяг.

Соме це ніби здивувало.

— Правда?

— Так. На фотографіях тіла, які зробила поліція...

Але Соме змахнув руками, ніби мимохіть відкараскуючись, захищаючись, потім, важко дихаючи, схопився на ноги і підійшов до стіни, де з кількох світлин дивилася Лула — сумна або безтурботна. Коли дизайнер розвернувся до Страйка, на його дивних вирячених очах була волога.

— Чорт забирай,— тихо вимовив він.—

Відгуки про книгу Кувала Зозуля - Джоан Роулінг (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: