Третій фронт - Владислав Валерійович Івченко
Я хотів кричати, матюкатися й нищити, але в цій кабінці метр на метр я був наче звір у клітці. Ледь примусив себе заспокоїтися. Важко дихав, але кивнув.
— Я заспокоївся.
— От і добре. Отже, починаємо засідання нашої слідчої комісії, присвячене діяльності групи Владюші Бар-Кончалаби, яка організувала третій фронт оборони України, — сказав ведучий. — У слуханнях беруть участь двадцять чотири народні депутати, включені до складу комісії. Вони представляють усі фракції парламенту.
— Вибачте, можна запитання? — Я ще важко дихав, але вже був спокійний. Я розумів, що робив неправильно, коли піддався гніву.
— Так, пане Владюшо.
— Тобто тут присутні члени «Опозиційного блоку»?
— Так, два депутати.
— Я не зможу відповідати на запитання комісії при них, бо це відкриті зрадники, які діють проти України.
— Пане Владюшо, це депутати, яких обрав український народ!
— Якщо зрадник має мандат, він стає зрадником із мандатом!
— Пане Владюшо, не можна без рішення суду називати когось зрадником!
— А можна людину без рішення суду спочатку арештувати, потім віддавати на смерть, а потім запихати в клітку, наче дикого звіра?
— Ви поводилися неправильно, тому…
— Я прошу вибачення за свою попередню поведінку й прошу вивести мене звідси. Я обіцяю дотримуватися цивілізованих норм поведінки.
— Я поставлю це питання на голосування. Голосуємо, колеги. Скільки за? Вісім за. На жаль, рішення не прийнято, пане Владюшо, ви залишаєтеся у будці.
— Поставте на голосування і питання щодо представників опоблоку.
Поставили, там за видалення проголосувало лише троє.
— Що ж, продовжуємо засідання.
— Дозвольте ще одне запитання, — попросив я.
— Що? — невдоволено сказав ведучий.
— Я хочу знати, що сталося з моїми людьми.
— Вони в безпеці, під охороною…
— Я перепрошую, але я хотів би їх побачити. Інакше я відмовляюся відповідати на будь-які ваші питання і припиняю співпрацю. Зрозумійте, працівники міліції віддали мене на певну смерть кремлядським агентам. Як я можу вірити МВС? Можливо, і моїх колег вони охороняють так само, як і мене, тобто дозволили їх знищити. Мені потрібно побачити своїх людей, а після цього я готовий відповідати на будь-які питання.
Ведучий замислився, порадився з присутніми. Пастор сказав, що моя вимога цілком слушна і її можна швидко виконати. За кілька хвилин хлопців привели. Цілі. І Бухгалтер, і Мовчун, і Георгій. Побачили мене, зраділи, мабуть, не знали, що я живий.
— Дуже радий вас бачити, хлопці, — сказав із будки. — Зі мною все добре, сподіваюся, що після цього фарсу ми продовжимо свою боротьбу.
Хлопців вивели.
— Що ж, продовжуємо. Пане Владюшо, розкажіть, будь ласка, про третій фронт, який ви взялися організовувати. Що це таке, і для чого він потрібен?
— Третій фронт — це система захисту країни від кремлядських чудовиськ.
— Що ви маєте на увазі під словом «кремлядських»?
— Я маю на увазі темні сили, які сидять у Кремлі, керують кацапами й намагаються захопити Україну.
— Ви не могли б утриматися від ксенофобської лексики на кшталт «кацапів»? — поставив вимогу ведучий.
— Міг би, але не знаю, як називати слуг кремляді. Це точно не росіяни, бо росіяни закінчилися чи то в 1917 році, чи то в 1920-му, коли останні кораблі Врангеля відправилися з портів Криму. Не знаю, як їх назвати, окрім як кацапськими. Ну, добре, буду називати радянськими, якщо вам полегшає. Але головна увага мусить бути до кремляді, бо саме вона посилає чудовиськ, щоб знищити нас.
— Але наука не підтверджує існування чудовиськ! — зауважив ведучий.
— Я, представник науки, цілком підтверджую існування чудовиськ. Думаю, колеги-науковці, які б мали можливість і сміливість досліджувати чудовиськ, так само б переконалися, що ті існують. Частину з них було створено кремляддю для досягнення своїх цілей. Знаю, що їх намагалися використовувати під час Другої світової війни, але нацисти мали своїх чудовиськ — потужних міфічних героїв циклу про Вальгаллу, які дуже підсилилися завдяки популярності творів Вагнера. Тому здобути перемогу над нацистами за допомогою чудовиськ не вдалося. Так само провалилася спроба використання чудовиськ під час Холодної війни, бо США мали й мають потужну армію супергероїв. Тривалий час тема чудовиськ була у наших сусідів у замороженому стані, але потім у кремляді вирішили скористатися чудовиськами у війні з Україною. Це сталося після того, як їм не вдалося досягти перемоги військовими методами, попри перебування російської армії на Донбасі. План прямого вторгнення в Україну по всій довжині кордону відкинули, бо в Росії немає стільки підготовленого війська, щоб захопити і контролювати територію. Тоді було вирішено задіяти чудовиськ, які мусили максимально послабити Україну. Потім її можна б було захопити силами, зараз зосередженими на території ДНР та ЛНР.
— Ви досить упевнено говорите про плани Кремля, наче читали та чули їх.
— Якщо ви бачите, що людина підпалює вам хату, не треба бути присутнім під час підготовки, щоб говорити про підготовку і сам підпал.
— Чому ви вважаєте, що чудовиська можуть завдати настільки потужних ударів, що послаблять Україну?
— Я вважаю так тому, що бачив на власні очі потугу кремлядських чудовиськ. Це і «матросов», і «Гастелло», особливо «гагарін» та «штірліц». Напади «беркутні» та «спартачів» ви теж бачили на відео. Ви сумніваєтеся, що чудовиська могли завдати Україні важких ударів? Та якби не втручання моєї групи, ми б цю розмову вели в кращому разі у Вінниці, а то й у Кам'янці-Подільському, як не в Ужгороді.
— Ну, в принципі, стосовно самого факту використання чудовиськ проти України в нас склався вже певний консенсус. Ми всі вважаємо, що чудовиська існують і за їх допомогою намагаються завдати ударів по Україні. Цього не можна заперечувати. Але залишаються питання щодо ваших дій, пане Владюшо. Чи були вони правильні, чи не можна було вчинити краще.
— Я робив усе як краще, можу вас запевнити.
— Не всі з цим згодні. І тут я повертаюся до останніх подій. Як нам відомо, вчора ви залучили до своєї групи Білу вбивцю, злочинку, яку шукають за вбивство багатьох людей. Хто дав вам на це право? — спитав ведучий.
— Я не залучав Білу вбивцю, бо це неможливо. Вона діє на свій розсуд і не підкоряється ані мені, ані комусь іншому.
— Але ви з самого початку вимагали припинити її розшук, тобто планували залучити до своїх операцій.
— Радше не планував, а сподівався, що це вдасться.
— Попри кількість крові, яка на ній є?
— Ну,
