Штани з Гондурасу - Євген Дудар

— Шествіє запрещено!

— Це не «шествіє», — пояснює Ваня Молдаван. — Це вертеп.

— Що-що-що? — примружився другий.

— Вер-теп!

— Що-що-що? — примружився третій.

— Вертеп!

Четвертий передав по рації: «Шествие неформалов. Именуют себя неизвестной абревиатурой. Знамя не сине-желтое, но и не красное. На нем написано: ’’Христос рождается!»… Слушаюсь!.. — І спитав суворо Ірода, тобто Ваню Молдавана: — Ты старшой? Из Хельсинкского союза есть?

— Ні, — запевнив Ваня. — Ми всі з Радянського Союзу… Свої…

— Не свої вони! — зарепетував раптом істерично якийсь реліктовий, що стояв збоку. — Деструктивні сили. Хочуть розшатать соціалістіческое общество!

Ізя Чачкес, що переодягнений на смерть, підійшов до нього:

— Слухай, конструкторе! Ти не засидівся на цьому світі?

— Не применять насилие! — крикнув омонівець. І стягнув Ізю бияком по балахону.

Ізя сів. Крізь зуби висловив філософську думку:

— Цікаво, що з цього приводу сказав би король Лісото Мошвишвілі Одинадцятий?

Омонівець передав по рації:

— Кажется, здесь иностранцы… — І спитав Ізю: — Кто ты?

— Смерть, — каже Ізя.

— На-ци-о-наль-ность?!

— Я — інтернаціоналістка… Чо дивишся? Ось ти — унтер-націоналіст, а я — інтер… І на тебе прийде мій час…

Тут вмішався інтелігент у цивільному:

— За погрози міліції вам можуть дати на повну котушку.

— Тепер демократія, — кажу. — І теоретично всім можуть дати. Але практично — на всіх не вистачить котушок. Криза…

Інтелігент у цивільному здивувався:

— О, пацан! А ти професійний чорт.

— Я — не пацан. Це я просто такий мініатюрний… І не професійний. Я — любитель. А професіонали — он вони, з бияками… Бач, як вмазав Ізю? Досі чухається…

Інтелігент у цивільному суворо сказав:

— Слухай, братія! Розформовуйте своє неформальне об’єднання! І розбігайтеся по домашніх норах.

— Та як ви смієте! — обурився Ваня Молдаван. — Партія і уряд дозволили…

— Вам дозволили, а нам наказали… Дозволили — сидіть в хаті, зачиніться, накрийтеся одіялом і… колядуйте… А шествіє запрещено…

Розпрешановні!

Як ви думаєте? Хто для України дорожчий? Король Непалу Бірендра Бірбіркрам Шахдева чи я? Рядовий нашої молодої держави? Який за своє життя вже «виконав і перевиконав» стільки, що всім королям світу й не снилося. І то постійно долаючи «тимчасові труднощі». І «тимчасово» задовольняючись скромними потребами.

Чому ж ви тоді перед тим королем так розшаркуєтесь? Мовляв, надійшов лист. Від короля Непалу. На ім’я нашого найвищого… А про те, що я написав уже п’ять листів на ім’я нашого найвищого, ніхто ні гу-гу.

Раз, правда, прийшла відповідь. З житлової контори. Від техніка. «Шановний добродію Царапкін, трубу у вашій ванні поміняємо в наступній п’ятирічці…»

А я ж писав зовсім про іншу трубу. Я писав про трубу, у яку вилітає наша економіка, народне добро, наше здоров’я.

До речі, про здоров’я.

Ви у своїй газеті описуєте, скільки Західна Європа поїдає нітратів, фосфатів…

Мій друг Ваня Молдаван з’їв усього-на-всього один кавун. А викачали з нього усю таблицю Менделєєва. І тридцять ще невідомих нікому елементів.

Хочу зауважити, що кавун привезли не із Західної Європи, а з Південної України. І придбав його Ваня не на складі якогось агресивного блоку, а в лоткові Держагропрому. То, може, ви розтлумачите читачам, що за блок отой агропром? Чим він воює і проти кого?

Тільки ж Ваня Молдаван каже, що все одно не розтлумачите. Бо зараз бракує паперу. У нас завжди чогось бракує. Був папір — не вистачало гласності. Є гласність — нема паперу. Буде і те, і інше — не буде кому писати. Знітратимося і сфосфатимося. Згербіцидимося і запестицидимося.

Хочете перепитати, де буде медицина?

Там, де вона й зараз. На сторожі спокою його величності керівного прошарку. І разом з тим «прошарком» боротиметься проти морального захворювання населення. Радіофобією, хімієфобією. Алкоголізмом, курінням. Он Київ вже оголошували містом антиалкогольним і антикурильним… Давайте оголосимо Україну державою здорового глузду. І моральної чистоти. І громадянської свідомості.

Тільки навряд чи вийде. Дуже вже багато у нас «талантів» бити в барабани і кричати «ура». І всі вони як «невловимі месники». Тільки доходить до того, коли вже треба брати і садити, — його беруть і кладуть. На обстеження. Бо він ніби того… З вітряками в голові…

А може, треба обстежити до того? Перш ніж садити його у керівне крісло? Перш ніж допускати його до народних надбань? Перш ніж довіряти йому наші долі?

Важко. Довготривалий період застою призвів до остеохандрозу наш суспільний хребет. Хто зігнувся — не може випростатися. Хто випростався — не може зігнутися.

Потрібна сила.

Не короля Непалу. Навіть якщо він Бірендра Бірбіркрам Шахдева. А моя. Ваша. Усіх нас.

І правда потрібна. Одна для всіх. І для найвищого нашої держави. І для мене — рядового громадянина.

Народе мій!

В тому числі керівники державного, обласного, районного і колгоспного масштабів!

Віншую вас із святом! Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!

Новий