Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом - Річард Темплар

Ще одна особливість такого підходу до спілкування полягає в тому, що він змушує вас забути про власні відчуття та зосередитися на іншій людині. А коли ви не думаєте про свою сором’язливість, у вас набагато більші шанси розслабитись і зануритись у розмову.

Якщо ви маєте з кимось зустрітись, підготуйте декілька підхожих фраз (будь-яких, наприклад: «Чув, що ви заповзятий тенісист…»). Коли ви не знаєте, кого саме зустрінете, складіть стандартний перелік запитань, які можна поставити будь-кому. Кожен охоче розповідає про свої захоплення, тож спробуйте дізнатися про хобі співрозмовника («Що ви робите на дозвіллі?»). Таким чином вам доведеться вступати в бесіду лише тоді, коли ви будете до цього готові. До речі, кожному подобається, коли його уважно слухають.

Якщо вам важко говорити, спробуйте слухати

Деякі люди здаються відверто неприємними. Вони можуть постійно дратувати інших або ж не припиняють вихвалятися своїми знаннями, кмітливістю, успіхами в спорті чи багатством. Хтось, можливо, любить скандалити чи видавати чужі таємниці. Через це вони врешті-решт утрачають друзів – якщо взагалі їх коли-небудь мали.

То чому вони це роблять, адже таким чином відштовхують від себе людей? Нікому не хочеться бути непопулярною особою. Я називаю непопулярними не людей, які, маючи безліч друзів, у вас особисто не викликають симпатії. Я маю на увазі тих, хто знає, що його не люблять, однак, попри це, продовжує вихвалятися, набридати іншим і всіх дратувати.

Повірте, має бути якась причина цього. Люди не можуть безпідставно поводитись у спосіб, який відвертає від них інших, – щось змушує їх так робити. Це нераціонально. Тож, коли ви зустрінете таких людей, спробуйте з’ясувати, що ховається за їхньою поведінкою. Навіщо? Ви питаєте мене, навіщо вам зайвий клопіт? Бо ви граєте за Правилами, ось навіщо.

Зрозумійте: цим людям потрібна допомога. Хіба вам важко подумати, як їм допомогти? Можливо, вони прагнуть привернути до себе увагу чи почуваються невпевнено – люди, які безперестанку торочать вам про те, які вони чудові, насправді звертаються до самих себе, хай навіть і не визнають цього факту. Їх долають сумніви, тому вони силкуються переконати себе, що в їхньому житті все гаразд. Багато людей, почуваючись нікчемними, намагаються звеличитися, принижуючи інших. Це нерозумно та неправильно, проте певним чином пояснює причини такої їхньої поведінки.

Якщо ви спробуєте зрозуміти, що керує тими людьми, вам буде легше ладнати з ними. Усе одно, мабуть, буде важко, але, напевне, можна витерпіти. Уже заради цього варто поставити себе на їхнє місце.

До того ж, можливо, вам удасться дати те, чого їм бракує. Приміром, спілкуючись із зарозумілими людьми, ми відчуваємо інстинктивне бажання показати їм їхнє місце. Досить справедливо. Та непродуктивно. У такому випадку вони намагатимуться піднести себе ще вище та стануть гіршими, а не кращими. Значно ліпше, пересиливши себе, визнати їхні заслуги, якщо вони є, навіть коли вам це неприємно. Відзначте, як добре вони організували офіційний захід; скажіть, як вам сподобалася їхня доповідь; зауважте, що вони блискуче прийняли м’яч під час суботнього матчу; визнайте, що в захваті від їхнього таланту декоратора. Знаю, що вам не хочеться, та це всім піде на користь.

Це не завжди буде спрацьовувати, та ви почуватиметеся краще від того, що принаймні спробували. Можливо, таких людей дуже рідко хвалять батьки чи їм не під силу опиратися надто наполегливому партнерові; можливо, є й інші обставини, які хай і не виправдовують, але частково пояснюють їхню поведінку. Навряд чи ви самостійно зможете дати раду цій проблемі, та трохи доброзичливого ставлення з боку гравця за Правилами, який достатньо дорослий, щоб підійти до цього питання мудро, точно не завадить. Не баріться, спробуйте. Зрештою, що ви втрачаєте?

Якщо в когось нестерпний характер, це має свої причини

Багато років тому я працював із молодиком, який зажив слави мовчазного відлюдька. На тій роботі я був новачком, і всі говорили мені, що немає жодного сенсу намагатися розговорити його – хіба що мені не шкода свого часу. Здавалося, вони мають рацію. Було майже неможливо дочекатися від нього бодай бурмотіння.

З якоїсь невідомої причини я сприйняв це як особистий виклик. Я справді не знаю чому – та точно не з доброчесності. Хай там як, але я ставив йому запитання та не відступав, доки не отримував відповіді. Запитання поступово ставали конкретнішими й потребували повніших відповідей. За кілька місяців я вже міг вести з цим молодиком пристойну розмову.

І знаєте що? Він виявився чудовим хлопцем. Інші теж почали спілкуватися з ним, і він розкрився. Приблизно півроку по тому наш колега набув неабиякої популярності. Як з’ясувалося, він був зовсім не похмурий, просто страшенно замкнений у собі, тому що в особистому житті йому довелося пережити жахливі часи – ніхто з нас про це не знав. Щойно набравши впевненості, він здобув підтримку всіх своїх «нових» друзів, а ми отримали в його особі приятеля й теж виграли.

Дарма що мотиви, які керували мною, не були чеснотливими, – я отримав цінний урок. Час, який ми витрачаємо на людей, ніколи не минає даремно. Іноді ви не помічаєте результатів, іноді вони очевидні, та в будь-якому разі іншій людині будуть корисні ваша увага й товариськість. Вам може видаватися, ніби ви намарно витрачаєте на неї час, а за декілька років дізнаєтеся, що ваші зусилля надзвичайно сприяли підвищенню самооцінки цієї людини.

Одні люди стримані, як мій приятель, а інші, може здатися, зі шкури пнуться, бо вони надто войовничі чи нудні, нерозсудливі чи дратівливі. Та звідки вам знати, що ховається за їхньою поведінкою, доки ви не спробуєте докопатися до суті? Вам необов’язково ставати найкращими друзями, та ви можете приділити їм увагу й доброзичливо до них поставитися. За більшістю негативних рис характеру стоять певні причини, і, можливо, у минулому цих людей є таємниці, що все пояснюють.

Проте будьмо відвертими. Є випадки, коли з певною особою ніяк не вдається налагодити стосунки. Може статися, що заради когось ви доклали надзвичайних зусиль, але вами знехтували, ваші старання не оцінили. Чи навіть гірше (дякувати Богу, це трапляється нечасто) – людина повелася з вами дуже грубо чи зневажливо відгукнулася про вас за вашою спиною. Така людина була не варта ваших зусиль, еге ж? Однак результат нічого не змінює. Ви вчинили правильно, дотримавшись високих моральних норм, і це головне.

Насправді не нам судити, хто вартий нашого часу, а хто ні. Як гравці за Правилами, ми ставимося добре до всіх, не з’ясовуючи, чи «заслуговують» вони на таке ставлення. Ми нічого не втрачаємо, натомість інколи можемо відкрити щирого, надійного друга в людині, від якої нічого подібного не очікували. А це фантастичне відчуття.

Терпеливо ставтеся до тих, хто поводиться по-дурному

Біль мучить вас, дратує, пригнічує, обмежує ваші можливості. Вам здається, що світ несправедливий до вас. Ви не в змозі втішатися життям.

Чи в змозі? Очевидно, має бути якась межа, за якою це неможливо.