(не) Вірний, або Ти моя, крихітко! - Аня Стар

Цього ж дня...

У квартирі Хлої...

Хлої дивилася новини по телевізору, з апетитом наминаючи пластівці з молоком. Звичка правильно харчуватися ніколи не спокушала її, проте їй подобалося дисциплінувати себе, хоча саме сьогодні хотілося йти проти правил. Вона відволіклася на вібрацію мобільного телефону. Номер був їй незнайомий, але цікавість, а може щось зовсім інше не дозволило їй проігнорувати дзвінок.
       
— Слухаю, — відповіла вона нейтральним голосом, ховаючи глибше роздратування і злість.
      
—  Доброго дня, мила Хлоє, —  вимовив оксамитовий голос, що обволікає, на тому кінці дроту.

Вона ледь не впустила слухавку від несподіванки.

"Твою матір!"

—  Здрастуй, В'ячеславе. Щось сталося? — промовила вона, намагаючись щосили, щоб голос її не здригнувся і не видав хвилювання. Найменше блондинка очікувала, що цей "вигідний експонат" зволить опуститися до простої, смертної дівчини.

 — Абсолютно нічого, — відповів він. — Просто сьогодні незвичайний день.

Хлої здалося, що він вирішив пожартувати над нею, чим викликав гостре обурення.

Мало того, що Вікторія мовчала і навіть не могла подумати, що вона хвилюється за неї, то тепер ще й цей хлопець із загадковою українською душею грав із нею в угадайку.

 — Вибач, але чим субота червня примітна? — з легким роздратуванням відповіла міс Грін.

—  Це час Божоле Нуво. Свято молодого бургундського вина, — розтягуючи кожне слово, відповів Слава. — Французи відзначають це свято з XIX століття. 

—  Ах ось воно що, — вигукнула Хлоя, — я ніколи про це не чула, але ж ти начебто не маєш французького коріння... — Вона підняла одну брову, очікуючи відповіді на своє зауваження.

 — Я знаю про це свято давно, але відзначити його мені довелося лише одного разу, плюс мій батько шанувальник історії Франції, як і я, — сказав він. — Тож сьогодні мені захотілося повторити цю традицію в твоєму товаристві, Хлоя. Тим паче я вчора обіцяв, що пригощу тебе вином.

Дівчина відчувала дивний трепет, щоразу, коли він ось так м'яко пробував на смак її ім'я. Здається, Слава помітив цю реакцію, тож спеціально провокував, щоб бачити хвилювання блондинки.

"Чортів маніпулятор"

Звісно, їй не вистачало сексу і хотілося забутися в обіймах сильного і привабливого чоловіка, але подібні стосунки, що ґрунтуються лише на фізичній близькості, не приваблювали дівчину. Бо вона точно знала, що межу власної моралі надто легко перетнути, а заново спорудити їх майже неможливо.

—  Добре, я згодна, коли і куди мені слід під'їхати? — одразу перейшла до справи Хлої.

—  Нікуди не потрібно, річ у тім, що я вже під твоїми вікнами, — упевнено відповів він.

"І як це розуміти?!"

Хлої була щиро здивована таким поворотом подій. Те, що відбувалося, ставало дедалі цікавішим. Вона, звісно, розуміла, що він міг найняти когось для стеження за нею, але щоб це все так швидко дало такий результат...

Про це вона подумає пізніше, а зараз слід не вдарити в бруд обличчям і починати в пекельному поспіху збиратися, благо вона встигла прийняти душ і укласти волосся.

— Ти ж розумієш, що чиниш не чемно, забувши попередити даму заздалегідь, тож доведеться трохи почекати. Це ще добре, що я взагалі погодилася, — зі сміхом відповіла блондинка.

— Про це можеш не турбуватися, машина припаркована на платній стоянці, а я зайду в кафе біля будинку, але... не затримуйся... — Попередив Ісаєв, завершуючи розмову.

Хлої подивилася на екран телефона, а потім різко смикнулася вперед, звалюючись зі стільця.

— Не вистачало ще синців набити на колінах, і точно можна на червону доріжку! — дівчина швидко побігла до шафи. Її батьки не купували нерухомість у Лондоні, бо ціни були занадто нечуваними, а якщо врахувати, що їхня старша донька половину року жила в гуртожитку, то затишну однокімнатну квартирку їй винаймали на час літніх канікул.

Вона закопалася в різних тканинах, різних кольорів і фактур, дістаючи з футляра з блискавкою дизайнерську сукню, подаровану мамою на вступ до Кембриджа. Просту за фасоном, чорного кольору й тонкими бретелями. Вона передбачала відсутність білизни. Хлої подивилася на себе в дзеркало, критично розглядаючи груди. У цій частині тіла в неї ніколи не виникало комплексів, але й зважитися на такий зухвалий образ не дозволяло виховання. Тут їй на очі попався кардиган з найтоншої віскози і яскравого, коралового кольору. Приклавши обидві речі до свого обличчя, вона хитро посміхнулася.

***

Коли дівчина була готова, їй не важко було знайти потрібне авто. Тонований Jaguar XJ синяво-чорного кольору був схожий на корабель, припаркований поруч із невеликим рестораном навпроти. Хлої швидко перебігла дорогу, дивуючись, що ще може це робити на тонких шпильках.