Твої не рідні - Ульяна Соболева

 - Ой.  А з нею сумочка була.  Чорна така, через плече.  Де ж вона?

 - Господи!  Невже шмаркач той із навушниками вкрав?  Він на попередній станції зійшов.  Вона спала вже.  Бідолаха, треба ж таке, ще й обікрав урод якийсь.

 - Нічого, вона доглянута й одягнена добре, її шукати будуть.  Оооо, до станції наближаємося.

 Я чую їх, а очі відкрити не можу, і живіт болить нестерпно, але немає сил навіть про це сказати.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно