Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
class="book">Чоловік зайшов в автобус, а жінку залишив на вулиці.

Водій: – Чому ж ви жінку не взяли з собою.

– Так у вас же на автобусі написано...

– Що написано?

– З тваринами не входить.


ЯКЩО У ВАС АСТМА

Набридло чоловікові сваритися з жінкою і він їй сказав:

– З мене досить! Якщо ти і далі будеш сваритися – то на мене не розраховуй. Я дома не сидітиму.

Ото, на другий день дружина прокинулась і так їй знову закортіло полаятись, аж язик свербить. Що не кажіть, жіноча вдача. Ото і накинулась на чоловіка, як вовчиця на телицю і давай його поносить: ах, ти такий, та сякий, та перетакий і так далі, і так далі. Чоловік мовчки слухав, слухав, а потім одів кожух, бо було дуже холодно, і пішов на Дніпровські кручі. І так, як жінка затівала чергову сварку, чоловік тут же одягався і йшов, куди очі бачили. І що ви думаєте? – Не пройшло і року, як чоловік вилікував астму. От що значить спокій на свіжому повітрі.


ЗА ЩО ТЕБЕ ХЛОПЦІ КОХАЮТЬ?

– Валя, а за що тебе хлопці кохають?

– А чого ти мене питаєш? Якби ти мене запитала, за що я кохаю хлопців, то вже інша справа?

– А за що ти кохаєш Миколу?

– О, подруженько, ти занадто цікава. Багато будеш знати, то швидко постарієш.


ХТО ТАКИЙ АЛКОГОЛІК?

Якось, перебуваючи в Якутії, я розговорився з аборигенами про людей з алкогольною зележністю і запитав:

– І як по вашому, хто такий алкоголік?

– Це людина, яка п’є раз-два на тиждень.

– То хто ж тоді ханурик?

– Це той, що п’є три-чотири рази на тиждень.

– То хто ж тоді, по вашому, той, хто п’є кожен день?

– То – начальник...

ЯКУТІЯ,Літо 1987 р.


СТРІЛЯЙ ШВИДШЕ!

Два мисливці на полюванні побачили зайця.

– Стріляй швидше! – Іван до Петра.

– Почекай, дай хоч на живого подивлюся, бо як стрельну, то втече.


ТІЛЬКИ В СВОЄМУ ОФІСІ

– Ви повинні переді мною вибачитись.

– Так, я готовий перед вами вибачитись, але тільки в своєму офісі.


СПІЙМАЛИ ПО ОБЛИЗНЮ

Двоє рибалок, що сидять недалеко один від одного, перегукуються:

– Ну як, клює?– запитує перший.

– Та клює,– відповідає другий.

– І щось спіймали?

– Спіймав.

– І що ви спіймали, куме.

– Облизня.

– Великого? – дошкуляє перший.

– На кілограмів два більше вашого.

– А ну покажіть.

– А ось подивіться,– і показує рукою біля ліктя.


СТРИБОК І ПАЛИЦЯ

Якось Заєць зустрів Собаку та й говорить:

– Який ти щасливий, Собако, можеш переплигнути навіть через огорожу.

– То залежить не від моїх ніг, а від палиці, якою мене хочуть побити.


ТЕЖ ЗАХОВАВСЯ

Мати наказала сину, що якщо хто її буде запитувати по телефону, то кажи – що нема нікого дома. Ось і дзвінок.

– Твоя матуся дома?

– Нема.

– А татко?

– А він теж сховався.

1976 р.


НАЛЯКАВ ДО СМЕРТІ

Жінка до чоловіка:

– Кожного дня ходиш на полювання, а не вбив ще ані жодного зайця.

– Не вбив, зате одного налякав до смерті.


НІ ПУХУ, НІ ПЕРА

Повернувся чоловік з полювання і приніс жінці качку.

– А чого вона общипана? А де ж її пір’я?

– Ти ж сама мені говорила, коли проводжала на полювання:

– Ні пуху, і не пера.

– Добре,– каже дружина,– ось на наступний раз як ітимеш на полювання, то не дам тобі ні одної копійки, тоді ти і побачиш, якою вона повинна бути?


ЩО МЕНІ РОБИТИ?

– То що ж мені, жінко, робити, іти на полювання, чи ні?

– Як хочеш. Хочеш іди, а хочеш удома посидь.


ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ

Один мисливець другому:

– Уяви собі, останній раз, виїзджаючи на полювання я, навіть, рушницю забув.

– І коли ж ти це помітив?

– А якраз у ту хвилину, коли жінці зайця вручав.


А КУДИ Ж ВИ ДИВИЛИСЯ?

Після грози до голови колгоспу прибігають пастухи і доповідають:

– Дядьку, Панасе, грім бугая вбив.

– Отуди до лихої матері, а куди ж ви дивилися?


ПРОМОВЕЦЬ І КАЛЕНДАР

Промовець з трибуни вибачається перед слухачами:

– Даруйте, може я говорю задовго, але при собі не маю годинника.

– Оберніться, за вами висить календар.


КОСТЮМ ДО СВЯТА

Прийшов чоловік до кравця та й питає, чи пошив той йому костюма?

– Не пошив,– відповів кравець.

– Але ж ви обіцяли пошити

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: